Трублаїні Микола Петрович
Микола Трублаїні | |
---|---|
Ім'я при народженні | Трублаєвський Микола Петрович |
Народився | 25 квітня (8 травня) 1907 Вільшанка, Крижопільський район, Україна |
Помер | 4 жовтня 1941[1] (34 роки) або 5 жовтня 1941[2] (34 роки) Козолугівка, Великотокмацький район, Запорізька область, Українська РСР, СРСР ·поранення |
Поховання | Ровеньки |
Громадянство | СРСР |
Національність | українець |
Місце проживання | Вільшанка, Вінницька область |
Діяльність | письменник журналіст |
Знання мов | українська[3] |
Учасник | німецько-радянська війна |
Членство | СП СРСР |
Жанр | повість[d] |
Партія | КПРС |
Родичі | батько: Петро Гнатович Трублаєвський мати: Євгенія Яківна Трублаєвська |
У шлюбі з | Ніна Кочина-Трублаїні[4] |
Діти | дочка: Наталія Миколаївна (Трублаєвська) Берехтяньська (нар. квітень 1934)[5] |
Мико́ла Трублаї́ні (Трублаєвський Микола Петрович; 25 квітня 1907; Вільшанка, нині Крижопільський район Вінницька область — 4 жовтня 1941[6][7]) — український письменник та журналіст.
Народився Микола Трублаїні 12 (25) квітня 1907 року в селі Вільшанка, нині Крижопільського району Вінницької області, у сім'ї Петра Гнатовича та Євгенії Яківни Трублаєвських[8]. Родина жила небагато, тому батько змушений був залишити сім'ю та вирушити до Сибіру на заробітки. Хлопця виховували мати й бабуся. Мати майбутнього письменника працювала учителькою й часто брала хлопця із собою до школи. У п'ять років він навчився читати.
У 1915 році Микола Трублаїні пішов до Немирівської гімназії. Навчання він не закінчив: у п'ятому класі втік на фронт, бажаючи допомогти червоноармійцям. До фронту Микола не потрапив — упав з вагона поїзда і покалічив ноги. Після одужання повернувся до рідного села, де став комсомольським активістом: організовує хату-читальню, керує сільською самодіяльністю, у шістнадцять років завідує сільбудом.
У 1920-1922 роках навчається в Проскурівському реальному училищі, тоді ж починає займатися літературною творчістю. У вінницьких газетах (зокрема «Вісті ВУЦВК») почали з'являтися його дописи й кореспонденції про життя в селі. Стає сількором вінницької газети «Червоний край». Тут у 1924 році й була опублікована перша стаття майбутнього письменника під назвою «День Леніна».
Влітку 1924 року сім'я Трублаєвських переїжджає в тодішній районний центр М'ястківку (нині с. Городківка Крижопільського району), де Микола працює секретарем у клубі, вступає в комсомол та організовує сількорівський гурток. За дорученням райкому комсомолу він засновує у с. Черепівка комсомольський осередок, організовує хату-читальню, бібліотеку, гурток з ліквідації неписьменності, проводить просвітницьку роботу серед селян.
У 1925 році редакція газети «Червоний шлях» посилає Миколу Трублаїні на навчання на «Всеукраїнські курси журналістики» в Харкові. По закінченні курсів він працює в редакції харківської газети «Вісті» та навчається на фізико-математичному факультеті Харківського інституту народної освіти. Узимку 1927 року Трублаїні як кореспондент «Вістей» вирушає у двомісячну подорож на Далекий Схід. Його кореспонденції «Листи з далекої подорожі», «Великим Сибірським шляхом» публікуються в газеті під псевдонімом Гнат Завірюха. Микола Трублаїні, разом з іншими українськими молодими письменниками, входив до літературної організації «Молодняк» (Харків) у 1927-1932 роках.
Псевдонім Трублаїні з'явився після приїзду в 1927 році до Харкова робітників з Італії, яких супроводжував Микола Трублаїні. Вони замінили прізвище Трублаєвський на зручне для них «Трублаїні».
У 1930 році Трублаїні вирушає в експедицію на острів Врангеля в Арктиці, на криголамі «Ф. Літке». Оскільки місце журналіста в експедиції було вже зайняте, письменник опановує професії кочегара, механіка, вантажника і влаштовується на судно котельним днювальним. За участь у цьому рейсі М. Трублаїні нагороджено медаллю. Враження від подорожі лягли в основу книг «До Арктики через тропіки», «Людина поспішає на північ», «„Ф. Літке“ — переможець криги». Згодом, у 1932 році, письменник знову відвідав Арктику як учасник експедиції на криголамах «Сибіряков» і «Русанов». Недивно, що люди Півночі, їхнє життя є темою багатьох книг Трублаїні, зокрема першого його великого твору — повісті «Лахтак».
З 1934 року Микола Трублаїні Член спілки письменників[8].
У 1934-1936 роках Микола Трублаїні при Харківському палаці піонерів організував та очолив «Клуб юних дослідників Арктики», де працювали гуртки штурманів, льотчиків, зв'язківців, географів, топографів і геологів[9]. 1936 року, при Харківському палаці піонерів, Микола Трублаїні організовує ще один клуб — «Клуб юних дослідників підводних глибин»[10].
29 травня 1940 року Миколу Трублаїні приймають у члени ВКП (б) і незабаром призначають директором харківського філіалу видавництва «Радянський письменник».
З перших днів німецько-радянської війни Микола Трублаїні — військовий кореспондент фронтової газети «Знамя Родины». Смертельно поранений у бою під с. Козолугівкою Токмацького району восени 1941 року, помер 4 жовтня 1941 року в санітарному потязі. Похований у братській могилі недалеко від станції Ровеньки Луганської обл.
- Ім'ям Миколи Трублаїні названо літературну премію за твори для дітей і юнацтва[11].
- 19 лютого 2015 року в місті Хмельницький з'явилися вулиця, провулок та проїзд імені Миколи Трублаїні[12].
- У 1974 році на честь письменника названо вулицю в Києві.
- У Києві діє «Бібліотека імені Миколи Трублаїні для дітей», з 1957 року носить його ім'я.
- У місті Ровеньки гімназія носить ім'я письменника[13].
- У Вільшанці діє музей-бібліотека М. П. Трублаїні Музей М. П. Трублаїні.
- У музеї Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості існує стенд, присвячений М. Трублаїні.
- «Вовки женуться за оленями», збірка
- «Оповідання боцмана», збірка
- «Берег невідомого острова», збірка
- «Хатина на кризі», збірка
- «З півночі мчав ураган», збірка
- «Погонич блакитного кита», збірка
- «Лахтак», повість (1935)
- «Мандрівники», повість (1938)
- «Шхуна „Колумб“», повість (1940)
- «Орлині гнізда», повість (незаверш., 1941)
- «Глибинний шлях», науково-фантастичний роман
- «Твори у 4-х томах», зібрання (1955—1956)
- «Мандри Закомарика», збірка (1957)
- «Оповідання про далеку Північ», збірка (1959)
- «Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку», казка (1962)
- «Волохан», збірка (1965)
- «Крила рожевої чайки», збірка (1972)
- «Пустуни на пароплаві», збірка (1979)
- Трублаїні М. Тепла осінь 1930-го / М. Трублаїні. — Харків ; Київ: Молодий більшовик, 1931. — 44, 3 с. — (Бібліотечка письменників комсомолу).
- Трублаїні М. До Арктики через тропіки: великий рейс накрижника «Літке» / М. Трублаїні ; передм. М. Новицького. — Харків ; Київ: Мол. більшовик, 1931. — 453, 2 с. : іл.
- Трублаїні М. Глибинний шлях: роман / Микола Трублаїні. — Харків: Харків. кн.-газ. вид-во, 1948. — 339 с.
- Трублаїні М. Волохан: оповідання для дітей дошк. віку / М. Трублаїні. — Харків ; Одеса: Дитвидав, 1934. — 32, 2 с.
- Трублаїні М. Шхуна «Колумб» / М. Трублаїні. — Б. м.: Укр. держ. вид-во, 1945. — 342 с.
- Трублаїні М. Людина поспішає на Північ / Микола Трублаїні. — Харків ; Одеса: Молодий більшовик, 1931. — 189 с. : 3 с. карт.
- Трублаїні М. Північ і південь: оповідання / М. Трублаїні. — Київ: Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1938. — 55, 1 с. — (Шкільна бібліотека).
- Трублаїні М. До Арктики через тропіки: великий рейс накрижника «Літке» / М. Трублаїні ; передм. М. Новицького. — Харків ; Київ: Мол. більшовик, 1931. — 453, 2 с. : іл.
- Сорочка капітана Хозе Індалего
- Лоцман
- Життя за Батьківщину (1941)
- Юнга зі шхуни «Колумб» — художній фільм, знятий режисером Євгеном Шерстобитовим, за мотивами повісті «Шхуна „Колумб“», на кіностудії імені Олександра Довженка у 1963 році.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Микола Трублаїні // Дивосвіт «Веселки»: Антологія літератури для дітей та юнацтва: У 3 т. — Т. 2 : Українська література / упоряд. Б. Й. Чайковський. — К., 2005. — С. 270—271.
- Микола Трублаїні // Рідне слово. Українська дитяча література: хрестоматія. У 2 кн. — Кн. 2 / упоряд. З. Д. Варавкіна, А. І. Мовчун, М. Ф. Черній. — К., 1999. — С. 160—162.
- Микола Трублаїні // Універсальний літературний словник-довідник / уклад. С. Оліфіренко, В. Оліфіренко, Л. Оліфіренко. — Донецьк: БАО, 2008. — С. 359.
- Микола Трублаїні // Історія української літератури: У 2-х т. — Т. 2. — К., 1998. — С. 321—322.
- Микола Трублаїні (1907—1941) // Рідне слово: Хрестоматія: В 2-х кн. — Кн. 2. — К., 1999. — С. 160—162.
- Микола Трублаїні: (25.04.1907–5.10.1941) // Українська дитяча література: Хрестоматія: В 2-х ч. — Ч. 2. — К., 1992. — С. 112—113.
- З відрядження не повернувся // Український історичний календар. 1996 : наук.-попул. та літ. календар / упоряд. А. В. Денисенко, В. Д. Туркевич. — К., 1995. — С. 292—293.
- Ярослава Кодлюк, Галина Одинцова. Микола Трублаїні // Розповіді про письменників. — Тернопіль, 2003. — С. 97–99.
- Костецький А. У дорозі мо��одій і вічній… // Початкова школа. — 2001. — № 11. — С. 62–63.
- Низковська О. Видатні українські дитячі письменники ХХ століття: Микола Трублаїні // Дит. садок. — 2006. — № 15. — C. 5.
- Микола Томенко. Микола Трублаїні: Біограф. повість. — К.: Молодь, 1989. — 160 с.: фотоіл. — (Б-ка юнацтва; Уславлені імена; Вип. 72).
- Маргарита Більчук. Микола Трублаїні // Українські та зарубіжні письменники: розповіді про життя і творчість. — Т., 2007. — С. 166—168.
- Зінчук Станіслав. На поклик романтики // С. Зінчук // Література. Діти. Час. 1987. — К., 1987. — С. 174—175.
- Анатолій Подолинний. Капітан дитячої літератури: До 80-річчя від дня народження Миколи Трублаїні. — Київ: Т-во «Знання» УРСР, 1987. — 48 с.
- Микола Сиротюк. Микола Трублаїні. Життя і творчість. — Київ: Видавництво дитячої літератури ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1956. — 172 с.
- Микола Сиротюк. Микола Трублаїні. Літературний портрет. Критико-біографічні нариси. – Київ: «Дніпро», 1960. — 167 с.
- Твори Миколи Трублаїні на Электронная библиотека RoyalLib.ru
- Твори Миколи Трублаїні на сайті Читанка
- Казка «Мандри Закомарика»
- Казка «Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку»
- ↑ а б death notification
- ↑ а б Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Наталка Дукина. ДОДОМУ, ДО «СЛОВА», АБО ХТО, ДЕ, КОЛИ?. Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 25 серпня 2016.
- ↑ Імені Миколи Трублаїні. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 25 серпня 2016. [Архівовано 2016-09-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Дата, вказана в похоронці.[недоступне посилання]
- ↑ У Великій радянській енциклопедії зазначено помилкову дату смерті — 5 жовтня 1941 року.
- ↑ а б Трублаїні Микола Петрович. (справжнє прізвище Трублаєвський) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2016. Процитовано 25 серпня 2016.
- ↑ Харківський дитячо-юнацький клуб моряків Харківської міської ради. Літературна екскурсія з капітаном шхуни «Колумб». Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 25 серпня 2016. [Архівовано 2016-08-28 у Wayback Machine.]
- ↑ ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ДИТЯЧОГО ТУРИЗМУ І КРАЄЗНАВСТВА НА ХАРКІВЩИНІ
- ↑ Літературна премія імені Миколи Трублаїні
- ↑ В Хмельницькому з'явилася вулиця Січових Стрільців. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 25 серпня 2016.
- ↑ Ровеньківська гімназія ім. М.Трублаїні Ровеньківської міської ради Луганської області[недоступне посилання]
- Народились 8 травня
- Народились 1907
- Уродженці Крижопільського району
- Померли 4 жовтня
- Померли 1941
- Померли 5 жовтня
- Померли в Токмацькому районі
- Члени Спілки письменників СРСР
- Члени КПРС
- Наукові фантасти України
- Автори пригодницької прози України
- Українські дитячі письменники
- Українські журналісти
- Письменники-мариністи
- Учасники Другої світової війни
- Випускники Немирівської чоловічої гімназії
- Мешканці будинку «Слово»
- Загинули в боях Німецько-радянської війни
- Подоляни
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Персоналії:Острів Врангеля