Тринадцята династія єгипетських фараонів
Тринадцята династія єгипетських фараонів | |
Дата створення / заснування | 18 століття до н. е. |
---|---|
Країна | Середнє царство |
Попередник | Дванадцята династія єгипетських фараонів |
Наступник | Чотирнадцята династія єгипетських фараонів |
Час/дата припинення існування | 17 століття до н. е. |
Тринадцята династія єгипетських фараонів у Вікісховищі |
Частина серії статей на тему: | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія Стародавнього Єгипту[1] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Великий Сфінкс і піраміди Гізи | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Археологічні культури:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Раннє царство
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Категорія • Портал | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
XIII династія — одна з династій фараонів, що правили в Стародавньому Єгипті під час так званого Другого перехідного періоду в XVIII — XVII століттях до н. е.
Згідно Манефона, XIII династія, як і XII, походила з міста Фіви. Вона була прямим продовженням XII династії. Існує гіпотеза, що фараони Себекхотеп II і Аменемхет V були синами фараона Аменемхета IV з XII династії[2].
За припущенням данського єгиптолога Кіма Рехолта, поділ XII і XIII династії стався через те, що під час правління Нефрусебек, яка вважається останньою представницею XII династії на єгипетському троні, відбулося зростання самостійності правителів східної частини Дельти, що утворили XIV династію[3].
У пізніх джерелах час правління цієї династії описується як епоха заворушень і хаосу, проте на думку ряду сучасних єгиптологів цей період, можливо, був більш мирним. Столицею фараонів з XIII династії був Іттауі[en] біля Фаюма. Можливо, що під час більшої частини правління XIII династії Єгипет залишався досить стабільною державою.
Імена фараонів з цієї династії збереглися в ряді царських списків, зокрема — в Туринському. Однак друга частина списку сильно пошкоджена, імена багатьох фараонів не читаються. Точну хронологію визначити неможливо, ряд імен зустрічається тільки на фрагментарних написах і на печатках.
Серед єгиптологів є розбіжності, хто був першим представником династії на троні. Згідно реконструкції Кіма Рехолта, першим правителем з XIII династії був Себекхотеп Секхемра Хутауі, якого він називає Себекхотеп I[3].Ця реконструкція підтримується рядом сучасних егіптолов[4]. За іншою гіпотезою, йому передувало правління Хаанкра Себекхотепа, а Себекхотеп Секхемра Хутауі називається Себекхотепом II[5].
Представники XIII династії правили з Іттауі протягом 150 років, проте їх влада поступово слабшала. Потім відбулося вторгнення гіксосів. Згідно Манефона гіксоси утворили XV династію, замінивши XIII і XIV династії. Однак сучасні археологічні знахідки, зроблені в Едфу в 2010–2011 роках, з'ясували, що XV династія вже існувала в середині правління XIII династії. Були виявлені як печатки з картушем гіксосського фараона Хіана, так і печатки з картушем фараона з XIII династії Собекхотепа IV. Контексти даних печаток показують, що ці фараони були сучасниками, з чого можна зробити висновок, що під час правління Собекхотепа IV, одного з могутніх представників XIII династії, її представники вже не контролювали весь Єгипет, в той час частина Нижнього Єгипту вже контролювалася гіксосами[6].
Останнім представником XIII династії, який залишив сліди правління і у Верхньому, і в Нижньому Єгипті, був Мернофера Аіб. Його наступники, починаючи з Мерхотепа Іні, судячи з усього правили вже тільки в Верхньому Єгипті[7].
Час правління династії єгиптологи відносять до:
- 1785-? рр. до н. е. — По І. Бікерману.
- 1794/1793-1648/1645 рр. до н. е. — По Ю. фон Бекерату.
- 1759- бл. 1630 рр. до н. е. — По Е. Хорнунгу, Р. Крауссу і Д. Уорбертону.
Ім'я | Хронологія | Зіставлення з древніми списками фараонів | ||||
Е. Хорнунг, Р. Краусс, Д. Уорбертон |
І. Г. Франк- Каменецький |
К. Ріхольт | Античні автори (цитуя Манефона) |
«Туринський список» |
«Карнацький список» | |
Схотепібра | —
|
—
|
—
|
—
|
6.4. [Схотеп]-іб-ра | —
|
Угаф | 1. 1759–1757 | 1759–1757 | 1766–1764 | —
|
6.5. Хуи-тауи-ра | 51. Хуі-тауі-ра |
Аменемхет Сенебеф, Аменемхет V ? | —
|
1757–1752 | 1800–1796 | —
|
6.6. Сехем-ка-ра Амен-[ем-хет се-неб]еф | —
|
Сехемрахутаві Хабав | —
|
1752–1746 | 1775–1772 | —
|
—
|
—
|
Аменемхет V | —
|
1746–1743 | 1796–1793 | —
|
6.7. [А]мен-ем-хет[…] | 37. Сеан-хіб-ра |
Амені Кемау | —
|
1743–1742 | —
|
—
|
6.8. Схотеп-іб-ра | —
|
Іуфні | —
|
1741 | 1788 | —
|
6.9. Іуф-ні | —
|
Аменемхет VI | —
|
1730–1724 | 1788–1785 | —
|
6.10. Санх-іб-ра | —
|
Небнун, Небенну | —
|
1738/39 | 1785–1783 | —
|
6.11. Семен-ка-ра | —
|
Хорнеджеф-Хоріотеф | —
|
1738 | 1791–1788 | —
|
6.12. Схотеп-іб-ра | —
|
Суаджкара | —
|
—
|
1781 | —
|
6.13. Суадж-ка-ра | —
|
Сенеджемібра, Неджемібра | —
|
1736 | 1780 | —
|
6.14. Сенеджем-іб-ра | —
|
Себекхотеп I | —
|
—
|
1780–1777 | —
|
6.15. Себек-хотеп-ра | 47. Хаі-анх-ра |
Ренсенеб | —
|
—
|
1777 | —
|
6.16. Рен-сенеб | —
|
Гор I | —
|
1732 | 1777–1775 | —
|
6.17. Аут-іб-ра | —
|
Аменемхет VII | 2. 1753–1748 | 1731–1724 | 1769–1766 | —
|
6.18. Седжефа[…]-ка-ра | —
|
Себекхотеп II | 3. 1737–1733 | 1724–1718 | —
|
—
|
6.19. Сехем-ра-хуі-тауі Себек-хотеп | 36. Сехем-ра-хуі-тауі |
Хенджер | 4. 1732–1728 | 1718–1712 | 1764–1759 | —
|
6.20. Усер-[ка]-ра [Хе]нджер | —
|
Імірамеша | —
|
1711 | 1759–? | —
|
6.21. Імі-ра-меша | —
|
Ініотеф IV, Антеф IV | —
|
1710 | —
|
—
|
6.22. […]-ка-[ра] Ініотеф | —
|
Сутех IV, Сетх IV | —
|
—
|
?–1749 | —
|
6.23. […]-іб-[ра] Сутех | —
|
Ібі II | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
Аакеніу | —
|
1740 | —
|
—
|
—
|
—
|
Себекхотеп III | 5. 1725–1722 | 1708–1705 | 1749–1742 | —
|
6.24. Сехем-ра Cе-[уаджі-тауі] Собек-хотеп | 35. Сехем-ра Cе-уаджі-тауі |
Неферхотеп I | 6. 1721–1710 | —
|
1742–1731 | —
|
6.25. Хаі-сехем-ра Нефер-хотеп | 34. Хаі-сехем-ра |
Сагатор | —
|
1694 | 1733 | —
|
6.26. Са-хут-хор-ра | —
|
Себекхотеп IV | 7. 1709–1701 | 1694–1685 | 1732–1720 | Хенефрес | 6.27. Хаі-нефер-ра Собек-хотеп | 33. Хаі-нефер-ра |
Себекхотеп V | 8. 1700–1695 | 1685–1680 | 1717–1712 | —
|
7.1. Хаі-хотеп-ра | 46. Ха-хотеп-ра |
Яїб | 9. 1695–1685 | 1680–1670 | 1712–1701 | —
|
7.2. Уах-іб-ра Іаіб | —
|
Мернофера Аїб, Айя I | 10. 1684–1681 | 1669–1656 | 1701–1677 | —
|
7.3. Мери-нефер-ра | —
|
Себекхотеп VI Sobekhotep VI.[de] | —
|
1656–1654 | 1720–1717 | —
|
7.4. Мері-хотеп-ра | 50. Мері-хотеп-ра |
Іні I | 11. 1660–1659 | 1656–1654 | 1677–1675 | —
| ||
Санхенра Суаджту | ?. ?–? | 1654–1651 | 1675–1672 | —
|
7.5. Санх-ен-ра Суадж-ту | —
|
Інед | ?. ?–? | —
|
1672–1669 | —
|
7.6. Мері-сехем-ра Інед | —
|
Неферхотеп II | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
41. Мері-се-хем-ра |
Гор II, Хорі | ?. ?–? | 1647 | 1669–1664 | —
|
7.7. Суадж-ка-ра Хорі | —
|
Себекхотеп VII | —
|
1646–1644 | 1664–1662 | —
|
7.8. Мері-ка-ра Хаі-собек[…] | 42. Мері-ка-ра |
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
7.9. [………] 7.10. [………] 7.11. [………] 7.12. [……]дж |
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
| |
Дудімос I | ?. ?–? | 1640 | —
|
Тімаос/ТутімеосІФ ? | —
| |
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
| |
Дудімос II Djedneferre Dedumose[de] | —
|
—
|
—
|
—
|
7.13. […]-мес | —
|
Ібі III | —
|
—
|
—
|
—
|
7.14. […]-маат-ра [І]бі […] | —
|
Гор III | —
|
—
|
—
|
—
|
7.15. [Усір/Сехем]-убен-[ра] Хор | —
|
Се…кара | —
|
—
|
—
|
—
|
7.16. […]-ка-ра | —
|
Сенебміу Sewahenre Senebmiu[de] | —
|
1640 | —
|
—
|
7.17. […]-ен-ра | 49. Сау-хен-ра |
Сехенра | —
|
1640 | 1805–1780 | —
| ||
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
7.18. [……]-ра | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
7.19. [………] | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
7.20. [………] | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
7.21. […]р[…]-ра | —
|
Мерхеперра | —
|
—
|
—
|
—
|
7.22. Мері-хепер-ра | —
|
Меркара | —
|
—
|
—
|
—
|
7.23. Мері-ка-[ра…] | —
|
Сенусерт IV, Сесостріс IV | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
Монтуемсаф Mentuemsaf[de] | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
Неферхотеп III Neferhotep III.[de] | —
|
—
|
1629–1628 | —
|
—
|
—
|
Ментухотеп V | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
Неркара | —
|
—
|
1796 | —
|
—
|
—
|
Усермонту Usermonth[de] | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
Себекхотеп VIII Sobekhotep VIII.[de] | —
|
—
|
1645–1629 | —
|
—
|
43. Сеу-сер-тауі |
Іні II | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
Ментухотеп VI | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
Сенааїб | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
Себекхотеп IX | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
Упуаутемсаф | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
Мерітауі | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
Себекаі | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
Хуіікер | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
Сеанхптах | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
Сакара | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
Пентіні | —
|
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
Хор I (Статуя Ка (однієї з душ людини в міфології єгиптян) . |
Рельєф з картушем Себекхотепа III. | Неферхотеп I (Статуетка). |
Себекхотеп IV (Статуя Лувр, Париж). |
Себекхотеп V (Статуя). |
- Авдиев В. И. Военная история древнего Египта. — М.: Издательство «Советская наука», 1948. — Т. 1. Возникновение и развитие завоевательной политики до эпохи крупных войн XVI–XV вв. до х. э. — 240 с.
- Бикерман Э. Хронология древнего мира. Ближний Восток и Античность / Перевод с английского И. М. Стеблин-Каменского; Ответственный редактор М. А. Дандамаев. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1975. — 336 с. — 15 000 экз.
- Брэстед Дж. Г. История Египта с древнейших времен до персидского завоевания / Авторизированный перевод с английского В. Викентьева. — М.: Книгоиздательство М. и С. САБАШНИКОВЫХЪ, 1915. — Т. 1. — 343 с.
- История Древнего Востока / под ред. В. И. Кузищина. — М.: Высшая школа, 2003. — 497 с. — ISBN 5060034380
- История древнего мира / Под редакцией И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. — Изд. 3-е, испр. и доп. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1989. — Т. 2. Расцвет древних обществ. — 572 с. — 50 000 экз. — ISBN 5-02-016781-9
- Древний Восток и античность. // Правители Мира. Хронологическо-генеалогические таблицы по всемирной истории в 4 тт. / Автор-составитель В. В. Эрлихман. — Т. 1.
- Jürgen von Beckerath. Chronologie des pharaonischen Ägypten: Die Zeitbestimmung der ägyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v. Chr. — Mainz: Verlag Philipp von Zabern, 1997. — XIX + 244 p. — (Münchner Ägyptologische Studien, Band 46). — ISBN 3-8053-2310-7
- Hornung E., Krauss R., Warburton D. A. Ancient Egyptian Chronology. — Leiden-Boston-Köln: Brill, 2006. — 517 S. — ISBN 90-04-11385-1
- Dodson A., Hilton D. The Complete Royal Families of Ancient Egypt. — London: Thames & Hudson Ltd, 2004. — 320 p. — ISBN 977-424-878-3
- Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period c. 1800–1550 B.C. — Copenhagen: Museum Tusculanum Press, 1997. — 463 p. — (Carsten Niebuhr Institute Publications, vol. 20). — ISBN 9788772894218
- ↑ Усі роки подані до нашої ери.
- ↑ Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period. — P. 336, File 13/1.
- ↑ а б Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period. — P. 316—317.
- ↑ Baker Darrell D. The Encyclopedia of the Pharaohs: Volume I - Predynastic to the Twentieth Dynasty 3300–1069 B.C. — ISBN 978-1-905299-37-9.
- ↑ Dodson A., Hilton D. The Complete Royal Families of Ancient Egypt.
- ↑ Moeller Nadine, Marouard Gregory, Ayers N. Discussion of Late Middle Kingdom and Early Second Intermediate Period History and Chronology in Relation to the Khayan Sealings from Tell Edfu // Egypt and the Levant. — 2011. — № 21. — P. 87—121.
- ↑ Schneider Thomas. The Chronology of the Middle Kingdom and the Hyksos Period // Ancient Egyptian Chronology (Handbook of Oriental Studies 1, 83) / Hornung E., Krauss R., Warburton D. (eds.). — Leiden/ Boston, 2006. — P. 180.