Трегубов Валерій Олександрович

Трегубов Валерій Олександрович (18 травня 1951 року — 30 вересня 2012) — кандидат архітектури, доцент, завідувач кафедри основ архітектури Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка, член-кореспондент Української Академії архітектури, голова регіонального відділення Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара, лауреат премії імені Самійла Величка.

• Народився 18 травня 1951 року в Полтаві
• 1967 — закінчив Полтавську художню школу
• 1968 — закінчив Полтавську середню школу № 2
• 1973 — закінчив архітектурний факультет Полтавського інженерно-будівельного інституту (нині — Полтавський національний технічний університет імені Ю.Кондратюка)
• Від 1973 року по 2012 — працював асистентом, старшим викладачем, доцентом, завідувачем кафедри основ архітектури Полтавського національного технічного університету імені Ю.Кондратюка
• 1989 — захистив дисертацію на здобуття вченого ступеню кандидата архітектури
• 1992 — отримав учене звання доцента
• Автор сотень наукових та навчально-методичних друків, науково-популярних статей, радіо- та телепередач, присвячених історії полтавської архітектури.
• Архітектор-практик.

Основні реалізовані проекти:

• Пам'ятник студентам та викладачам Полтавського інженерно-будівельного інституту, полеглим в роки Великої Вітчизняної війни (співавтор Л. Вайнгорт, скульптор О. Черницький);
• Пам'ятник воїнам-визволителям у смт. Чутовому Полтавської області (співавтори І. Фомін, Л. Вайнгорт, скульптор О. Черницький);
• Реставрація меморіальної каплиці на вул. Зіньківській в Полтаві (головний архітектор проекту, керівник авторського колективу);
• Михайлівська церква та дзвіниця у м. Світловодську (співавтор С. Шпіка);
• Покровська церква в Полтаві (співавтор С. Шпіка);
• Михайлівська церква в с. Ковалях Хорольського району Полтавської області (співавтор С. Шпіка);
• Церква Великомучениці Валентини в с. Богодарівці Лубенського району Полтавської області (співавтор С. Шпіка);
• Петропавлівська церква в с. Малій Побиванці Гадяцького району (співавтор О. Бєлявська);
• Пантелеймонівська церква в Полтаві (співавтор О. Бєлявська);
• Вознесенська церква в с. Пишненках Зіньківського району (співавтор О. Бєлявська);
• Відтворення історичної дзвіниці Спаської церкви в Полтаві (співавтор О. Бєлявська);
• Церква Симеона Богоприїмця в с. Михайликах Шишацького району (співавтор О. Бєлявська);
• Історико-етнографічна зона «Українське село» Національного Сорочинського ярмарку (співавтор О. Бєлявська);
• Містечко майстрів Національного Сорочинського ярмарку (співавтор Т. Бунякіна);
• Етнографічний ресторанний комплекс «Козачка» в Полтаві (співавтор Т. Бунякіна);
• Реконструкція та комплексний благоустрій поля Полтавської битви;
• Відтворення редуту поля Полтавської битви та Подільської вежі Полтавської фортеці XVIII сторіччя (співавтор К. Трегубов)
• Ротонда вшанування пам'яті полеглих учасників Полтавської битви (мозаїчні пано — художник Л. Тоцький, композиція «Злітаючі голуби» — скульптор С. Маргарян).
• Автор наукової концепції формування національного заповідника «Поле Полтавської битви».
• Створив сотні робіт у техніці чорно-золотої графіки, репрезентаційну поліграфіку Національного Сорочинського ярмарку.
• Автор ювілейного настінного календаря «200-років Полтавської губернії», поліграфічного дизайну двох випусків атласу «Полтава» (разом з О. Бєлявською).
• Автор більше двох десятків настінних календарів в авторській графіці.
• Створив десятки логотипів та фірмових з��аків підприємств та організацій
• Автор та науковий керівник проекту відтворення видатної пам'ятки XVIII сторіччя — Святоуспенського кафедрального собору в Полтаві (співавтор О. Бєлявська, за участю С. Шпіки).
  • Собор відтворений відповідно проекту до рівня 8,10 м.
  • У квітні 2004 року за вказівкою А. Кукоби автори проекту В. Трегубов та О. Бєлявська були протизаконно відсторонені від подальшого виконання робочих креслень, а собор був спотворений замовником — громадою собору під керівництвом М. Храпача та підрядником — ЗАТ «Полтаватрансбуд» під керівництвом О. Ландаря шляхом суттєвого зниження його висоти, брутального спрощення декору, зниження висоти куполів тощо.

30 вересня 2012 року, після тяжкої хвороби і півроку боротьби за життя, Валерій Олександрович відійшов у вічність. 2 жовтня на подвір'ї архітектурного факультету відбулося прощання з ним. Похований на кладовищі в с. Вороніне.

Дружина Оксана Юріївна.

• Валерій Олександрович Трегубов
• Войовничий вандалізм як принцип ставлення до архітектурних пам'яток Полтави

Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття недостатньо ілюстрована. Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (Квітень 2012)