Трав'янка

Трав'янка
	Самець сірої трав'янки (Saxicola ferreus)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід:	Трав'янка (Saxicola); Bechstein, 1802
Види
	Saxicola rubetra; Saxicola macrorhynchus; Saxicola insignis; Saxicola dacotiae; Saxicola rubicolaтиповий; Saxicola maurus; Saxicola stejnegeri; Saxicola torquatus; Saxicola sibilla; Saxicola tectes; Saxicola leucurus; Saxicola caprata; Saxicola jerdoni; Saxicola ferreus; Saxicola gutturalis;
Вікісховище: Saxicola

Не плутати з трав'янкою (Tofieldia) — родом квіткових рослин.

Трав'я́нка^[3], чека́н (Saxicola) — рід горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Представники цього роду мешкають в Євразії, Африці і Океанії. В Україні мешкають два представники цього роду — трав'янка лучна (Saxicola rubetra), що гніздиться майже на всій території країни, окрім Криму та Приазов'я, та трав'янка європейська (Saxicola rubicola), що гніздиться майже на всій території України, крім Полісся та значної частини степової зони^[4].

Опис

Трав'янки — це дрібні і середнього розміру співочі птахи, середня довжина яских становить 11-17 см, а вага 11-26 г. Вони мають відносно короткий, прямокутної форми хвіст, округлі крила, короткий, міцний дзьоб і тонкі лапи. Трав'янкам притаманний статевий диморфізм^[5].

Систематика і таксономія

Раніше трав'янок відносили до родини дроздових (Turdidae), однак за результатами низки молекулярно-генетичних досліджень вони були віднесені до мухоловкових^[6]^[7]. Їх найближчими родичами є кам'янки з роду Oenanthe і чорнощокі трав'янки з монотипового роду Campicoloides.

Також за результатами низки досліджень чорноголову трав'янку (Saxicola torquatus) було розділено на кілька видів^[8]^[9]^[10].

Види

Виділяють п'ятнадцять видів:^[11]

Трав'янка лучна (Saxicola rubetra)
Трав'янка білоброва (Saxicola macrorhynchus)
Трав'янка велика (Saxicola insignis)
Трав'янка канарська (Saxicola dacotiae)
Трав'янка європейська (Saxicola rubicola)
Трав'янка білошия (Saxicola maurus)^[12]
Трав'янка східна (Saxicola stejnegeri)^[13]
Трав'янка африканська (Saxicola torquatus)^[14]
Трав'янка мадагаскарська (Saxicola sibilla)^[15]
Трав'янка реюньйонська (Saxicola tectes)
Трав'янка білохвоста (Saxicola leucurus)
Трав'янка чорна (Saxicola caprata)
Трав'янка строката (Saxicola jerdoni)
Трав'янка сіра (Saxicola ferreus)
Трав'янка тиморська (Saxicola gutturalis)

Відомо також чотири викопних види трав'янок:

†Saxicola lambrechti (пізній міоцен, Полгарді, Угорщина)^[16]
†Saxicola baranensis (пліоцен, Беременд, Угорщина)^[16]
†Saxicola parva (пліоцен, Чарнота, Угорщина)^[16]
† Saxicola magna (пліоцен, Беременд, Угорщина)^[16]

Етимологія

Наукова назва роду Saxicola походить від сполучення слова лат. saxi — камінь і лат. cola — мешканець.^[17]

Див. також

8777 Торквата — астероїд, названий на честь трав'янки чорноголової]]^[18].

Примітки

↑ Bechstein, Johann Matthäus (1802). Ornithologisches Taschenbuch von und für Deutschland, oder, Kurze Beschreibung aller Vögel Deutschlands für Liebhaber dieses Theils der Naturgeschichte (нім.). Leipzig: Carl Friedrich Enoch Richter. с. 216.
↑ Dickinson, E.C.; Christidis, L., ред. (2014). The Howard & Moore Complete Checklist of the Birds of the World. Т. 2: Passerines (вид. 4th). Eastbourne, UK: Aves Press. с. 608. ISBN 978-0-9568611-2-2.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
↑ Urquhart, E., & Bowley, A. (2002). Stonechats. A Guide to the Genus Saxicola. Christopher Helm, London. ISBN 0-7136-6024-4.
↑ Voelker, G.; Spellman, G.M. (2004). Nuclear and mitochondrial DNA evidence of polyphyly in the avian superfamily Muscicapoidea. Molecular Phylogenetics and Evolution. 30: 386—394. doi:10.1016/S1055-7903(03)00191-X.
↑ Sangster, G.; Alström, P.; Forsmark, E.; Olsson, U. (2010). Multi-locus phylogenetic analysis of Old World chats and flycatchers reveals extensive paraphyly at family, subfamily and genus level (Aves: Muscicapidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 57 (1): 380—392. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.008. PMID 20656044.
↑ Wink, M.; Sauer-Gürth, H.; Gwinner, E. (2002). Evolutionary relationships of stonechats and related species inferred from mitochondrial-DNA sequences and genomic fingerprinting (PDF). British Birds. 95: 349—355. Архів оригіналу (PDF) за 11 червня 2022. Процитовано 5 листопада 2022. [Архівовано 2022-06-11 у Wayback Machine.]
↑ Woog, F.; Wink, M.; Rastegar-Pouyani, E.; Gonzalez, J.; Helm, B. (2008). Distinct taxonomic position of the Madagascar stonechat (Saxicola torquatus sibilla) revealed by nucleotide sequences of mitochondrial DNA. Journal of Ornithology. 149 (3): 423—430. doi:10.1007/s10336-008-0290-1.
↑ Zink, R.M.; Pavlova, A.; Drovetski, S. V.; Wink, M.; Rohwer, S. (2009). Taxonomic status and evolutionary history of the Saxicola torquata complex. Molecular Phylogenetics and Evolution. 52 (3): 769—773. doi:10.1016/j.ympev.2009.05.016. PMID 19464380.
↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 листопада 2022.
↑ Saxicola maurus у базі Avibase.
↑ Saxicola stejnegeri у базі Avibase.
↑ Saxicola maurus у базі Avibase.
↑ Saxicola maurus у базі Avibase.
↑ ^а ^б ^в ^г Eugen Kessler (2013). Neogene songbirds (Aves, Passeriformes) from Hungary (PDF). Hantkeniana. Contributions of the Department of Palaeontology. Eötvös University. 8: 37—149. Архів оригіналу (PDF) за 9 січня 2014. Процитовано 10 січня 2014. [Архівовано 2014-01-09 у Wayback Machine.]
↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 349. ISBN 978-1-4081-2501-4.
↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

David, N.; Gosselin, M. (2002). The grammatical gender of avian genera. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 122: 257—282.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Bechstein, Johann Matthäus (1802). Ornithologisches Taschenbuch von und für Deutschland, oder, Kurze Beschreibung aller Vögel Deutschlands für Liebhaber dieses Theils der Naturgeschichte (нім.). Leipzig: Carl Friedrich Enoch Richter. с. 216.

[2] Dickinson, E.C.; Christidis, L., ред. (2014). The Howard & Moore Complete Checklist of the Birds of the World. Т. 2: Passerines (вид. 4th). Eastbourne, UK: Aves Press. с. 608. ISBN 978-0-9568611-2-2.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[4] Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.

[Urquhart-5] Urquhart, E., & Bowley, A. (2002). Stonechats. A Guide to the Genus Saxicola. Christopher Helm, London. ISBN 0-7136-6024-4.

[voelker2004-6] Voelker, G.; Spellman, G.M. (2004). Nuclear and mitochondrial DNA evidence of polyphyly in the avian superfamily Muscicapoidea. Molecular Phylogenetics and Evolution. 30: 386—394. doi:10.1016/S1055-7903(03)00191-X.

[sang-7] Sangster, G.; Alström, P.; Forsmark, E.; Olsson, U. (2010). Multi-locus phylogenetic analysis of Old World chats and flycatchers reveals extensive paraphyly at family, subfamily and genus level (Aves: Muscicapidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 57 (1): 380—392. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.008. PMID 20656044.

[wink-8] Wink, M.; Sauer-Gürth, H.; Gwinner, E. (2002). Evolutionary relationships of stonechats and related species inferred from mitochondrial-DNA sequences and genomic fingerprinting (PDF). British Birds. 95: 349—355. Архів оригіналу (PDF) за 11 червня 2022. Процитовано 5 листопада 2022. [Архівовано 2022-06-11 у Wayback Machine.]

[9] Woog, F.; Wink, M.; Rastegar-Pouyani, E.; Gonzalez, J.; Helm, B. (2008). Distinct taxonomic position of the Madagascar stonechat (Saxicola torquatus sibilla) revealed by nucleotide sequences of mitochondrial DNA. Journal of Ornithology. 149 (3): 423—430. doi:10.1007/s10336-008-0290-1.

[10] Zink, R.M.; Pavlova, A.; Drovetski, S. V.; Wink, M.; Rohwer, S. (2009). Taxonomic status and evolutionary history of the Saxicola torquata complex. Molecular Phylogenetics and Evolution. 52 (3): 769—773. doi:10.1016/j.ympev.2009.05.016. PMID 19464380.

[ioc-11] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 листопада 2022.

[12] Saxicola maurus у базі Avibase.

[13] Saxicola stejnegeri у базі Avibase.

[14] Saxicola maurus у базі Avibase.

[15] Saxicola maurus у базі Avibase.

[kessler-16] а ^б ^в ^г Eugen Kessler (2013). Neogene songbirds (Aves, Passeriformes) from Hungary (PDF). Hantkeniana. Contributions of the Department of Palaeontology. Eötvös University. 8: 37—149. Архів оригіналу (PDF) за 9 січня 2014. Процитовано 10 січня 2014. [Архівовано 2014-01-09 у Wayback Machine.]

[17] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 349. ISBN 978-1-4081-2501-4.

[18] Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

[1]