Томазов Валерій В'ячеславович

|Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Томазов (Томозов) Валерій В'ячеславович
Народився	27 лютого 1968(1968-02-27) (56 років) Магдебург, НДР
Місце проживання	Київ
Країна	Україна
Діяльність	історик, генеалог
Alma mater	Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1991)
Галузь	історія
Заклад	Інститут історії України НАН України
Вчене звання	старший науковий співробітник
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Науковий керівник	Пінчук Юрій Анатолійович
Відомий завдяки:	генеалогії
Нагороди

Томазов (Томозов) Валерій В'ячеславович (27 лютого 1968, м. Магдебург, НДР, нині Німеччина) — історик, громадський та культурний діяч, педагог, дослідник проблем генеалогії, некрополістики, просопографії, етнічної історії України, історії української культури та історії науки.

• 1991 р. закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка.
• 1991—1994 рр. — аспірант Інституту історії України НАН України,
• з листопаду 1994 р. — молодший науковий співробітник,
• з вересня 2005 р. — науковий співробітник відділу української історіографії Інституту історії України НАН України,
• з 1 січня 2006 р. — науковий співробітник,
• з 1 лютого 2006 р. — старший науковий співробітник відділу спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України НАН України,
• з 1 лютого 2008 р. — керівник центру спеціальних історичних дисциплін відділу української історіографії та спеціальних історичних дисциплін,
• з травня 2008 р. — керівник Центру,
• з бере��ня 2009 р. — завідувач сектору генеалогічних та геральдичних досліджень відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів.
• 1996—2002 рр. — директор Інституту проблем народної культури — заступник генерального директора Українського центру культурних досліджень Міністерства культури і мистецтв України.
• з лютого 2016 р. — науковий, старший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Кандидатська дисертація «Генеалогія козацько-старшинських родів: історіографія та джерела (друга половина XVII — початок XXI ст.)» (2005, науковий керівник — доктор історичних наук, професор Ю. А. Пінчук). Наукове звання — старший науковий співробітник (2007 р.). Докторська дисертація "Греки-хіосці на Півдні України (кінець XVIII ст. — 1917 р.): просопографічний порт»рет етносоціальної спільноти» (2021, науковий керівник — доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України Г. В. Боряк).

Автор понад 400 наукових та науково-популярних праць.

Член редколегії часописів «Записки історико-філологічного товариства Андрія Білецького» (1996—2008), «Історія давньої зброї», «Сфрагістичний щорічник», «Історико-географічні дослідження в Україні» та «Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики», головний редактор альманаху «Генеалогія».

• У 1996—1998 рр. — здобув стипендію для молодих учених НАН України,
• 1998—1999 рр. — стипендіат Фонду державних стипендій Грецької Республіки,
• 2004 р. — стипендіат-дослідник Міністерства освіти та релігійних культів Грецької Республіки.

• Дійсний член Українського геральдичного товариства (з 1994 р.),
• голова Українського генеалогічного товариства (1996—2008),
• член Ради (з 1996 р.) та секретар (1996—2008) Київського наукового історико-філологічного товариства Андрія Білецького,
• член колегії Київського (з 2005 р.) та Українського (з 2011 р.) товариства охорони пам'яток історії і культури,
• член Експертної ради з питань дизайну пам'ятних монет України при Національному банку України (з 2006 р.),
• член Українського комітету за возз'єднання мармурових скульптур Парфенону (з 2009 р.),
• член Національної спілки краєзнавців України,
• голова журі II (міського) етапу конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів-членів Київської малої академії наук (секції «Історія України»; з 2015).

• Лауреат премії НАН України для молодих учених (2004),
• подяка Міністерства культури і мистецтв України за професійні досягнення (2001) ,
• подяка Київського міського голови (2004),
• подяки Посольства України в Грецькій Республіці (2002, 2003, 2004),
• медаль і дипломом Міністерства культури й туризму України «За вагомий внесок у розвиток музейної справи та охорони культурної спадщини» (2006),
• Подяка Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України (2007),
• Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (2011),
• подяки Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міської ради (2013, 2014),
• Заслужений працівник культури України (2016),
• подяки Малої академії наук України (2013, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019),
• грамота Президії Національної академії наук України та Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міської ради (2015),
• почесна грамота Національної академії наук України (2018)
• віднаки інших освітніх, наукових організацій.

• Вони служили України // Хроніка 2000. Україна-Ізраїль. — К., 1998. — Вип. 21-22. — С. 62-71.
• Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. Том V. — К.: Інститут українського археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 1998. — Вип. 2. — 96 c. (Упорядкування).
• Греки на українських теренах. Нариси з етнічної історії. Документи, матеріали, карти. — К.: Либідь, 2000. — 488 с., іл. (співавтори — М. Ф. Дмитрієнко, В. М. Литвин, Л. В. Яковлева, О. В. Ясь).
• Родовід. Науково-методичний посібник. — К.: Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, 2001. — 52 с.
• Україна. Віхи історії. — К.: Мистецтво, 2001. — 432 с.: іл. (співавтор — О. В. Ясь), перевидання: К.: Мистецтво, 2003. — 432 с.: іл.
• Становлення української генеалогії як наукової дисципліни. Початковий етап // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2001. — Число 6(7). — Ч. 1. — С. 96-104.
• Нірод Ф. Спогади художника, або Записки щасливої людини. — К.: Либідь, 2003. — 180 с.; іл. (Упорядкування, вступна стаття, коментарі).
• Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. Том V. — К.-СПб.: ВИРД, 2004. — Вип. 3. — 80 с. (Упорядкування).
• Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. Том V. — К.-СПб.: ВИРД, 2004. — Вип. 4. — 80 с. (Упорядкування).
• Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. Том V. — К. -СПб.: ВИРД, 2004. — Вип. 5. — 100 с. (Упорядкування).
• Практично-утилітарна доба генеалогії козацько-старшинських родів (друга половина XVII — перша половина XIX ст.) // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. — Число 13. — Ч. 1. — С. 128—143.
• Генеалогія козацько-старшинських родів: історіографія та джерела (друга половина XVII — початок XX ст.) — К.: Видавн. дім «Стилос», 2006. — 282 с.
• Україна. — К.: Мистецтво, 2007. — 432 с.: іл. (співавтор — О. В. Ясь).
• Греческие страницы украинской истории: популярное изложение. — К.: Лыбидь, 2009. — 224 с. (співавтор — О. В. Ясь).
• Рід Маврогордато (гілка Нікола) на Півдні Російської імперії: історико-просопографічне дослідження // Український історичний журнал. — 2010. — № 2. — С. 235—245.
• Рід Маврогордато (гілка Лакана) в Одесі: історико-генеалогічна розвідка // Архіви України. — 2010. — Вип. 3-4 (269). — С. 72-86.
• Пантелій Амвросійович Маврогордато та його родина: до історії роду Маворогордато на Півдні України (генеалогічний нарис) // Студії з архівної справи та документознавства. — К.: Держкомархів України, УНДІАСД, 2010. — Том 18. — С. 142—149.
• Το γένος των Μαυρογορδάτων (Μαυροκορδάτων) στη Ρώσικη Αυτοκρατορία (Рід Маврогордато (Маврокордато) в Російській імперії). — Χίος: Άλφα Πι, 2010. — 192 σελ.

• Томазов Валерій В'ячеславович // Український центр культурних досліджень. — К. : УЦКД, 2002. — С. 37—38. (укр.)
• Томозов (Томазов) Валерій В'ячеславович // Інститут історії України Національної академії наук України. 1936—2006. — К. : Інститут історії України НАН України, 2006. — С. 662. (укр.)
• Томозов Валерий Вячеславович // Русское генеалогическое общество. Краткий биобиблиографический справочник. — СПб. : ВИРД, 1997. — С. 72—73. (рос.)
• Томозов (Томазов) Валерий Вячеславович // Члены российских генеалогических обществ. — М. : Старая Басманная, 2009. — С. 80, 125. (рос.)