Тодор Кантарджієв
Тодор Кантарджієв | |
---|---|
болг. Тодор Димитров Кантарджиев | |
Народився | 10 (22) лютого 1861 Самоков, Софійська область, Болгарія |
Помер | 25 січня 1945 (83 роки) або 10 січня 1945 (83 роки) Софія, Болгарія |
Громадянство | Болгарія |
Діяльність | військовий діяч |
Галузь | військова служба[1] |
Alma mater | Національний військовий університет Васила Левскі |
Знання мов | болгарська[1] |
Учасник | Сербсько-болгарська війна, Перша Балканська війна, Друга балканська війна і Перша світова війна |
Військове звання | генерал-лейтенант |
Діти | Asen Kantardzhievd |
Автограф | |
Тодор Кантарджієв (болг. Тодор Димитров Кантарджиев); нар. 10 лютого 1861, Самоков, Османська імперія — пом. 25 грудня 1945, Софія — болгарський військовий діяч, генерал-лейтенант.
Народився 10 лютого 1861 в Самокові, в 1884 отримав військову освіту, брав участь у Сербсько-болгарській війні (1885), під час Першої Балканської війни командував піхотною бригадою, відзначився в битві при Чаталджі. Під час Другої Балканської війни брав участь в боях в районі Струмиці. У 1914 отримав звання генерал-майора.
З вступом Болгарії в Першу світову війну Кантарджієв призначений начальником тилової служби 3-ї армії. У серпні 1916 призначений командувачем дивізією на румунському фронті. Особливо відзначився в битві при Добричі та при форсуванні Дунаю.
Син генерала Кантарджієва — професор Асен Кантарджієв — засновник і лідер ультранаціоналістичної організації Союз ратників за прогрес Болгарії.
- Орден «За хоробрість» III і IV ступеня
- Орден «Святий Олександр» III і IV ступеня
- Орден «За військові заслуги»
- Орден «За Військові Заслуги» (Османська імперія)