Тецкани
|
Село Тецкани рум. Teţcani | ||||
| Основні дані | ||||
|---|---|---|---|---|
| 48°10′54″ пн. ш. 26°58′32″ сх. д. / 48.18167° пн. ш. 26.97556° сх. д. | ||||
| Країна |
 Молдова | |||
| Район | Бричанський район | |||
| Комуна | Тецкани | |||
| Засновано | 1577 | |||
| Перша згадка |
6 лютого 1577[1]  | |||
| Населення |
2654 осіб (2014)[2] | |||
| Поштові індекси (Poșta Moldovei) |
MD-4739 | |||
| Телефонний код | +373-247 | |||
| Висота над р.м. | 167 м | |||
| Водойма | р. Вілія | |||
| Відстань | ||||
| До районного центру | ||||
| До Кишинева | ||||
| Місцева влада | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 617245 | |||
| Freebase | /m/06w9qrc | |||
| Карта | ||||
  Тецкани Тецкани (Молдова) | ||||
| ||||
 Тецкани у Вікісховищі | ||||
Тецкани (рум. Teţcani) — село в Бричанському районі Молдови. Розташоване на півночі країни, за 1 км від кордону з Румунією та за 30 км від кордону з Україною.
Село розташоване на лівому березі річки Вілія, лівої притоки Пруту.
Перше поселення на цій місцевості виникло в 1577 році. Воно знаходилось приблизно за 3 км від сучасного села, на височині поблизу річки Прут. Під час правління Катерини II на окраїни Російської імперії, в тому числі і в Тецкань, були відправлені переселенці для захисту кордонів. Потім в село прийшли поселенці з Карпат, що рятувались від великих податків. Перші будинки сучасного села почали будуватись біля річки. Село забудовувалось по загальному плану, ближче до річки. Державний план забудови розроблявся в повітовому місті Хотині. За ним в селі передбачалось 8 вулиць. Ті хто приїжджав отримували ділянку під забудову та присадибне господарство площею близько 60 соток.
Станом на 1886 рік у царачькому[3] селі Липканської волості Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкала 1321 особа, налічувалось 251 дворове господарство, існувала православна церква[4].
Національний склад села згідно перепису населення 2014 року: [5]
| національність | кількість осіб | частка, % |
|---|---|---|
| українці | 2334 | 87,94 |
| молдовани | 288 | 10,85 |
| росіяни | 19 | 0,72 |
| інші/не вказали | 13 | 0,49 |
Повсякденна мова мешканців села згідно перепису населення 2014 року:[5]
| мова | кількість осіб | частка, % |
|---|---|---|
| українська | 2459 | 92,65 |
| молдовська/румунська | 92 | 3,47 |
| російська | 44 | 1,66 |
| інші/не вказали | 59 | 2,22 |
- ↑ Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: Îndreptar bibliografic. Volumul 2: M-Z — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 332. — 434 с. — ISBN 5-362-00842-0
- ↑ Перепис населення Молдови (2014) — 2017.
- ↑ власницьке
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ а б Recensamântul Populației si al Locuințelor 2014. recensamint.statistica.md. Процитовано 20 жовтня 2024.
| Повітове місто |  | |
|---|---|---|
| Містечка | ||
| Волості | Бричанська • Ґрозинська • Данкоуцька • Єдинецька • Кельменецька • Клишківська • Липканська • Новоселицька • Романкоуцька • Рукшинська • Секурянська • Сталінештська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Бабине • Бочкуці • Ванчикоуці • Васкоуці • Владична • Гвоздоуці • Ґрозніца • Диноуці • Долиняни • Дребкоуці • Заржани • Каплівка • Кельменці • Кишло Замжієвка • Кишло Салієве • Клішківці • Клокушна • Коболчине • Коленкоуці • Комарове • Коржеуци • Корман • Котилеве • Ларга • Ленківці • Ломатинці • Маршинці • Молодова • Недобоуці • Непоротове • Перебиківці • Рестев Атака • Рокитна • Романкоуці • Рошкове • Ржавинці • Селище • Тарасоуці • Тицкани • Шилівці • Шуроуці • Шобутинці • Черлено-Маре • Яноуці | |
|
Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
