Перейти до вмісту

Терновий Борис Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Борис Якович Терновий
рос. Борис Яковлевич Терновой
Народження22 серпня 1913(1913-08-22) Редагувати інформацію у Вікіданих
П'ятигорськ, Терська область, Російська імперія
Смерть9 травня 1956(1956-05-09) Редагувати інформацію у Вікіданих (42 роки)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
ПохованняЗапорізьке кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
ОсвітаКачинське вище військове авіаційне училище льотчиків (1937Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки служби19351956
ПартіяВКП(б)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Звання Полковник авіації
Війни / битвиВторгнення СРСР до Польщі
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 8603)
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського
Орден Червоної Зірки

Борис Якович Терновий (22 серпня 1913(19130822) — 9 травня 1956) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 22 серпня 1913 року в місті П'ятигорську (нині Ставропольського краю Росії). Росіянин. Закінчив 7 класів. Працював слюсарем.

Могила Б. Я. Тернового на Алеї Героїв Запорізького цвинтаря в Дніпрі

З 1935 року в лавах Червоної Армії. У 1937 році закінчив Качинську військову авіаційну школу пілотів.

Учасник вторгнення СРСР до Польщі в 1939 році.

З червня 1941 року на фронтах німецько-радянської війни.

До липня 1944 року командир ескадрильї 1007-го винищувального авіаційного полку (9-й винищувальний авіаційний корпус, Війська ППО країни) майор Б.Я. Терновий провів близько 30 повітряних боїв, в яких збив особисто 7 і в складі групи ще 7 літаків супротивника (в нагородному листі йдеться про 11 особистих і 8 групових перемог).

18 серпня 1945 удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8603).

Після закінчення війни продовжував службу у військах ППО країни. Після виходу в запас жив у місті Дніпропетровську. Помер 9 травня 1956, похований на Алеї Героїв Запорізького цвинтаря.

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том ІІ: — Москва: Воениздат, 1988. – стор. 572

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. https://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=8264