Перейти до вмісту

Тарасов Анатолій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Анатолій Тарасов
Особові дані
Повне ім'я Анатолій Володимирович Тарасов
Народження 10 грудня 1918(1918-12-10)
Москва, РРФСР
Смерть 23 червня 1995(1995-06-23) (76 років)
Москва
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1946–1947
1947–1953
 
1939
1940
1941
ВПС (Москва)
ЦБРА (Москва)
Футбол
«Динамо» (Одеса)
ЦБЧА (Москва)
КЧА (Москва)
6 (14)
94 (92)
 
11 (3)
6 (0)
2 (0)
Нагороди і звання
Орден Трудового Червоного Прапора — 1957 Орден Трудового Червоного Прапора — 1972 Орден «Знак Пошани»  — 1965 Орден «Знак Пошани»  — 1968
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений тренер СРСР
Заслужений тренер СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Головний тренер
1946–1947ВПС (Москва)
1947ФК ВПС (Москва)
1947–1960ЦСКА (Москва)
1958–1960СРСР
1961–1974ЦСКА (Москва)
1975ФК ЦСКА (Москва)
Тренер
1962–1972СРСР

Анатолій Володимирович Тарасов (рос. Анато́лий Влади́мирович Тара́сов; нар. 10 грудня 1918, Москва, РРФСР — пом. 23 червня 1995, Москва, Росія) — радянський футболіст та хокеїст. Відомий хокейний тренер, один із основоположників радянської школи хокею із шайбою.

Перший хокеїст, який отримав почесне звання «Заслужений майстер спорту СРСР» (1949). З 1956 року — «Заслужений тренер СРСР».

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1937 році поступив до Вищої тренерської школи при Московському інституті фізкультури. До війни виступав за футбольні команди одеського «Динамо» (1939) та московського ЦБЧА (1940—1941). Всього в чемпіонаті СРСР провів 19 матчів (3 голи).

У першому чемпіонаті СРСР з хокею із шайбою був граючим тренером ВПС (Москва). Команда зайняла четверте місце, а Анатолій Тарасов — найкращий снайпер ліги (14 голів в 6 матчах). Протягом декількох місяців очолював і футбольну команду цього клубу.

Наступного сезону переходить до ЦБЧА. Всього за клуб у чемпіонаті провів 94 матчі (92 голи). Як граючий та головний тренер працював у команді до 1974 року (з перервою у 1960—1961). Під його керівництвом московські «армійці» 17 разів перемагали в чемпіонаті СРСР та вісім — у національному кубку.

1958—1960 очолював збірну СРСР. У той час у команді відбувалася зміна поколінь і, як наслідок, лише три перемоги на чемпіонатах Європи.

З 1962 по 1972 рік був помічником Аркадія Івановича Чернишова у головній команді країни. Тандем видатних тренерів досяг вражаючих результатів: три перемоги на Олімпійських іграх, дев'ять — на чемпіонатах світу та вісім — на чемпіонатах Європи.

Завершив тренерську діяльність у ФК ЦСКА (Москва), який очолював у 1975 році (13 місце у чемпіонаті).

Помер 23 червня 1995 року на 77-му році життя у місті Москва. Похований на Ваганьковському кладовищі столиці.

Родина

[ред. | ред. код]

Державні нагороди та почесні звання

[ред. | ред. код]

Досягнення

[ред. | ред. код]

Головний тренер

[ред. | ред. код]

Тренер

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]