Сухувате

село Сухувате
	Герб
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Болградський район
Тер. громада	Тарутинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA51060170150037275
Облікова картка	Сухувате
Основні дані
Засноване	1937
Населення	82
Площа	0,49 км²
Густота населення	167,35 осіб/км²
Поштовий індекс	68513
Телефонний код	+380 4847
Географічні дані
Географічні координати	46°24′59″ пн. ш. 28°59′4″ сх. д. / 46.41639° пн. ш. 28.98444° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	76 м
Водойми	Скиноса
Місцева влада
Адреса ради	68513, Одеська обл., Тарутинський р-н, с.Петрівськ, вул.Благоєва,122а
Карта
	Сухувате
	Сухувате
Мапа
	Сухувате у Вікісховищі

Сухува́те (до 14.11.1945 р. Куруджика^[1]^[2]) — село Тарутинської селищної громади в Болградському районі Одеської області в Україні. Населення становить 82 осіб.

Герб

Три кольори у щиті символізують: чорний – німецьких колоністів, синій – переселенців із Західної України, червоний – болгар. Лев присутній у гербах німецького регіону Пфальц, Львівської землі та Болгарії. Гроно винограду символізує розвиток виноградарства.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 98 осіб, з яких 46 чоловіків та 52 жінки.^[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 82 особи.^[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[5]

Мова	Відсоток
молдовська	46,34 %
українська	19,51 %
болгарська	17,07 %
російська	15,85 %
гагаузька	1,22 %

Примітки

↑ Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 950, 992.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)

[2] Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 950, 992.

[населення_1989-3] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[населення_2001-4] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[населення_2001_мова-5] Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[1]

п о р Населені пункти Тарутинської селищної громади
Селища	Бессарабське • Серпневе • Соборне
Села	Виноградівка • Вільне • Калачівка • Красне • Лужанка • Петрівськ • Підгірне • Прикордонне • Рівне • Слобідка • Сухувате • Ярове • Ярославове

п о р Населені пункти Тарутинського району ¹)
Смт	Березине • Бородіно • Серпневе • Тарутине
Села	Благодатне • Богданівка • Булатівка • Весела Долина • Виноградівка • Височанське • Вільне • Вознесенка Друга • Володимирівка • Ганнівка (Височанська сільська рада) • Ганнівка (Ганнівська сільська рада) • Євгенівка • Єлизаветівка (Перемогівська сільська рада) • Єлизаветівка (Юр'ївська сільська рада) • Іванчанка • Калачівка • Красне • Кролівка • Ламбрівка • Лісне • Лужанка • Малоярославець Другий • Малоярославець Перший • Матильдівка • Миколаївка • Надрічне • Нове Тарутине • Новоселівка • Новосілка • Новоукраїнка • Олександрівка • Олексіївка • Перемога • Петрівка • Петрівськ • Підгірне (Новотарутинська сільська рада) • Підгірне (Підгірненська сільська рада) • Плачинда • Рівне (Євгенівська сільська рада) • Рівне (Рівненська сільська рада) • Роза • Скриванівка • Слобідка • Сухувате • Червоне • Юр'ївка • Ярове
Примітка:	¹) 17 липня 2020 року колишній Тарутинський район було ліквідовано в результаті адміністративно-територіальної реформи, а більшість його населених пунктів увійшли до складу новоутвореного Болградського району.