Супереліпсоїд
Супереліпсоїд — геометричне тіло, поперечними перерізами якого є супереліпсами (криві Ламе) із сталим показником степеня r, а вертикальні перерізи — супереліпсами із показником степеня t[1][2]. Деякі супереліпсоїди є суперквадриками, однак жодне з цих сімейств не є підмножиною іншого.
Частковим випадком супереліпсоїда є суперяйце, запропоноване Пітом Хейном.
Базовий супереліпсоїд визначається рівнянням
Параметри r та t — додатні дійсні числа, що визначають форму фігури, у частковому випадку — ступінь площинності полюсів і екватора. Коли t = r, супереліпс стає частковим випадком суперквадриків.
Довільний горизонтальний переріз супереліпсоїда площиною z = b, де -1 < b < +1, є кривою Ламе з показником степеня r, і масштабним коефіцієнтом
Довільний переріз меридіональною площиною, що проходить через вісь симетрії також є кривою Ламе з показником степеня t і видовженою в горизонтальному напрямку з коефіцієнтом w, що залежить від положення січної площини. Саме, якщо x = u cos θ та y = u sin θ при фіксованому θ, то
де
У частковому випадку, якщо r = 2, горизонтальні перерізи є колами, а w = 1 для усіх січних площин. У цьому випадку супереліпсоїд є тілом обертання, що отримується обертанням кривої Ламе з показником степеня t навколо вертикальної осі.
Базовий супереліпсоїд розміщається у просторі всередині куба, де значення кожної з трьох координат лежать в межах від −1 до +1. Супереліпсоїд загального вигляду отримується масштабуванням базового супереліпсоїда по координатних осях з коефіцієнтамиA, B, C, котрі є півосями отриманого супереліпсоїда. Рівняння супереліпсоїда загального вигляду
Поклавши r = 2, t = 2,5, A = B = 3, C = 4, отримаємо суперяйце Піта Хейна.
Супереліпсоїд загального вигляду у параметричному вигляді через параметри u та v (довгота в широта) запишеться як[2]:
де
Об'єм супереліпсоїда у вираженні через бета-функцію β(m,n) = Γ(m)Γ(n)/Γ(m + n), виразиться формулою
- Jaklič, A., Leonardis, A., Solina, F. Segmentation and Recovery of Superquadrics. Kluwer Academic Publishers, Dordrecht, 2000.
- Bibliography: SuperQuadric Representations [Архівовано 4 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Superquadric Tensor Glyphs [Архівовано 4 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- SuperQuadric Ellipsoids and Toroids, OpenGL Lighting, and Timing [Архівовано 7 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Superquadratics [Архівовано 5 січня 2012 у Wayback Machine.] by Robert Kragler, The Wolfram Demonstrations Project.