Перейти до вмісту

Судьїна Таїсія Георгіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Судьїна Таїсія Георгіївна
Народилася12 травня 1931(1931-05-12)
Баку, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР
Померла2012
невідомо
Країна Україна
Діяльністьскульпторка
Alma materОдеське художнє училище (1953) і Київський державний художній інститут (1959)
ВчителіКіпніс Мирон Рафаїлович, Макогон Іван Васильович, Вронський Макар Кіндратович і Лисенко Михайло Григорович
ЗакладОдеська державна академія будівництва та архітектури і Одеське художнє училище
ЧленствоНаціональна спілка художників України
У шлюбі зКнязик Олександр Веніамінович
Нагороди
заслужений художник України

Таїсія Георгіївна Судьїна (нар. 12 травня 1931, Баку — пом. 2012) — українська скульпторка; член Спілки радянських художників України з 1964 року. Заслужений художник України. Дружина скульптора Олександра Князика[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 12 травня 1931 року в місті Баку (нині Азербайджан). 1953 року закінчила Одеське художнє училище, де навчалася у Мирона Кіпніса; 1959 року — Київський художній інститут, де її викладачами були зокрема Іван Макогон, Макар Вронський, Михайло Лисенко.

З 1970 по 1973 рік викладала на кафедрі архітектури Одеського будівельного інституту. З 1995 року викладала в Одеському державному художньому училищі[1].

Жила в Одесі, в будинку на вулиці Торговій, № 2, квартира 12. Померла у 2012 році[1].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працювала в галузі монументальної і станкової скульптури. Серед робіт:

станкова скульптура
  • «Підпасок» (1961);
  • «Ткаля» (1961);
  • «Сонце» (1964);
  • «Вова» (1966);
  • «Декабристиа» (1981—1982);
  • «Пенелопа» (1983).
монументальна скульптура
пам'ятник Шурі Коберу і Віті Хоменку
горельєф Анни Ахматової
композиція «Рибалка Соня»

Брала участь у республіканських виставках з 1961 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в «Талановиті руки скульптора» (пам'яті Таїсії Судьїної) / Публічна бібліотека імені Анни Ахматової. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.
  2. Памятник Герою Советского Союза Тарану П.Т. в г.Одесса / Шукач. [Архівовано 28 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)

Література

[ред. | ред. код]