Сплячі самоцвіти
 | |
| Автор | Теодор Стерджен |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | The Dreaming Jewels |
| Країна | США |
| Мова | англійська |
| Жанр | Наукова фантастика |
| Видавництво | Greenberg |
| Видано | 1950 |
| Тип носія | на папері (палітурка та м'яка обкладинка) |
| Сторінок | 217 |
| Наступний твір | Більше ніж люди |
Сплячі самоцвіти англ. The Dreaming Jewels (1950), також відомий як Синтетична людина (англ. The Synthetic Man) — це науково-фантастичний роман американського письменника Теодора Стерджена. Це був його перший опублікований роман.
Восьмирічний Гортон «Горті» Блюетт тікає від жорстокої сім'ї, маючи із собою лише зламану іграшку «чортеня в коробці» на ім’я Джанкі. Переодягнувшись дівчинкою, Горті знаходить прихисток серед «дивних людей» у мандрівному цирку. Власник цього карнавалу, П'єр Монетр, — колишній лікар і вчений із глибокою ненавистю до людства. Відкривши розумну позалюдську форму життя у вигляді кристалоподібних коштовностей, Монетр намагається розкрити джерело їхньої великої сили, щоб, зрештою, знищити людство. Циркова артистка, на ім'я Зена бере Горті під своє крило. Вона знає, що Горті — ключ до реалізації Монетрового руйнівного плану і єдиний, хто має достатньо сили, щоб його зупинити.
Антологіст наукової фантастики Грофф Конклін описав роман як «зворушливий і блискучий зразок уявного письма".[1] Редактори наукової фантастики Ентоні Бучер і Дж. Френсіс Макомас похвалили його як «теплу та напрочуд людяну історію… свіжу, творчу та уявну літературу".[2] Письменник-фантаст П. Шайлер Міллер вважав Сплячі самоцвіти «надзвичайно захопливою… рекомендованою книжкою як заради персонажів і манери написання, так і заради складності сюжету».[3]
Однак письменник Деймон Найт критикував роман за «дивну нерівномірність». Він високо оцінив першу половину роману — «Стерджон у своїй найкращій формі: тепле розуміння, захоплива реальність фону, захопливий сюжет», — але вважав, що твір різко втрачає якість ближче до завершення: «персонажі стають безбарвними й неживими, текст — рівним, а дії — безглуздою копією вікторіанської мелодрами».[4]
У 2001 році «Сплячі самоцвіти» були номіновані на премію Ретро Г'юго як найкраща повість.
У 2010 році письменниця-фантастка Джо Волтон назвала роман «надзвичайно витонченим твором для 1950 року» �� зазначила, що «Ця книга набагато більше, ніж просто набір тропів, так що її можна читати та перечитувати, навіть не усвідомлюючи, що вони є типовими тропами».[5] Схожим чином у «Енциклопедії наукової фантастики» критик Джон Клют відносить «Сплячі самоцвіти» до числа "найвідоміших" і "трьох найкращих" романів Стерджона (поряд із «Більше ніж люди» та «Космічне зґвалтування») і описує його як «привабливу й витончену повість для підлітків».[6]
Роман вперше з'явився у журналі Fantastic Adventures у 1950 році, після чого переглянутий варіант було видано у книжковій формі.[7] Відтоді він неодноразово перевидавався, зокрема італійською у 1953 році та під назвою «Синтетична людина» (англ. The Synthetic Man) у перевиданні Pyramid Books 1957 року.[8][9][10]
- ↑ "Galaxy's Five Star Shelf," Galaxy Science Fiction, November 1950, p.88.
- ↑ "Recommended Reading," F&SF, February 1951, p.58
- ↑ "Book Reviews", Astounding Science Fiction. April 1951, p.138
- ↑ "The Dissecting Table", Worlds Beyond, December 1950, p.113
- ↑ Walton, Jo. Pondering humanity: Theodore Sturgeon's The Dreaming Jewels. Macmillan. [Архівовано 2015-04-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Clute, John. Sturgeon, Theodore.
- ↑ Gunn, James (1975). Alternate Worlds. U.S.A.: Prentice-Hall, Inc. с. 165. ISBN 0-89104-049-8.
- ↑ The Dreaming Jewels, The Theodore Sturgeon Literary Trust website
- ↑ Masterpieces: The Best Science Fiction of the 20th Century, Orson Scott Card. Ace Books, 2001, ISBN 0-441-01133-0. p. 80
- ↑ Women in Science Fiction and Fantasy, Robin Anne Reid. Greenwood Press, 2009, ISBN 978-0-313-33589-1. p. 293
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |