Перейти до вмісту

Солдатка (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Солдатка
Жанркіноповість
РежисерДенисенко Володимир Терентійович
СценаристВолодимир Денисенко
ОператорВолодимир Захарчук,
Сергій Лисецький
КомпозиторГеоргій Майборода
ХудожникиМикола Резнік, А. Ліссенбарт
КінокомпаніяКіностудія ім. О. Довженка
Тривалість90 хв.
Країна СРСР
Рік1959
IMDbID 5094012

«Солдатка» — радянський фільм 1959 року режисера Володимира Денисенка за його сценарієм, дебютний його фільм.

Сюжет

[ред. | ред. код]
Молодий режисер В. Денисенко у фільмі «Солдатка», за його ж сценарієм, розкриває мужність, високе почуття патріотичного обов'язку, організаторський талант та велику людську чуйність радянської жінки-фронтовика Ярини Гаєвої (арт. З. Дягтерева).[1]

Святковий Київ зустрічає воїнів-переможців. І серед цього шуму та веселощів Ірина Гайова, яка повернулася з фронту, почувається особливо самотньою — її ніхто не чекає, ніхто не зустрічає на вокзалі. Усі її рідні та близькі загинули у війну. Розгублена жінка вирішує поїхати в село, в боях за яке загинув її чоловік.

Спочатку їй, міській людині, важко у незвичній обстановці. Її пропозиція щодо збільшення посіву льону зустрічає нерозуміння голови колгоспу Никифором Павлюком. Але випадкова зустріч з Ілліним — фронтовим другом чоловіка — хоч спочатку знову сколихнула біль втрати та самотності, але після взаємної симпатії та поваги, дбайливої уваги Ільїна, дає їй енергію продовжувати працювати в колгоспі — не відступати й не здаватися, як на фронті, адже після Перемоги не менш важливо відновити зруйноване війною господарство: попри заперечення Павлюка, вона піднімає селян на посів льону і добивається великого врожаю. За чесність та відданість колгоспники обирають її головою сільгоспартелі.

Минули роки. Заліковані рани війни. Міцніє колгосп, поліпшується життя. І міцнішає з кожною зустріччю дружба Ірини та Ільїна. Одного разу, дізнавшись про те, що Ільїн хворий, Ірина їде до нього, щоб умовити Ільїна залишити роботу в інституті. Але, побачивши його під час досліду, вона зрозуміла, що тільки в цій праці на благо людей знаходить він своє щастя… і відчула, що з цією людиною її пов'язує не тільки дружба.

В ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Критика

[ред. | ред. код]

Критика зазначала, що за цікавого сюжету режисер-дебютант не зміг розкрити характерів героїв, глибоко відобразити сутність взаємовідносин людей, через що створені образи сприймаються як типи:

Сценарий у него как будто бы неплохой: есть среда, есть характеры, много материала искреннего, взволнованно поданного, подсмотренного в жизни … И вот смотрим большую часть уже отснятого сценария. Материал кинематографичен, режиссер безусловно знает, как снимать, как работать с актёром, но … Куда девалась острота сюжетных построений ?

— журнал "Радуга", 1961

У фільмі «Солдатка» режисера В. Денисенка все правильно, як у підручнику, але немає натхнення, немає серця, і фільм залишає вас холодним.

Л. Погожева - Фільми молодих // Газета "Правда", 6 грудня 1959 року

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія Києва: У 2 т. — Київ: Вид-во Акад. наук УРСР, 1963—1964. — Т. 2., 1964. — 819 с. — стор. 779

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Солдатка// Радянські художні фільми: 1958—1963. — М.: Мистецтво, 1968. — стор. 169