Слюзар Степан Климентійович

Степан Климентійович Слюзар
Народився	22 липня 1950(1950-07-22) (74 роки) с. Баворів Тернопільського району Тернопільської області, Україна
Громадянство	УРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	журналіст, редактор
Alma mater	Львівський університет
Знання мов	українська
Членство	Національна спілка журналістів України
Посада	редактор
Родичі	брат Володимир
Медіафайли у Вікісховищі

Степан Климентійович Слюзар (нар. 22 липня 1950, с. Баворів, Україна) — український журналіст, редактор. Член НСЖУ (1982). Брат Володимира Слюзара, праправнук о. Степана Качали^[1], внучатий небіж Кирила Студинського^[2].

Степан Климентійович Слюзар народився 22 липня 1950 року в селі Баворові Тернопільського району Тернопільської області, нині Україна. Після закінчення Баворівської середньої школи вчителював у селах Кип'ячка та Баворів, служив у війську, працював інженером-статистом у Тернопільському «Облшляхбуді».

У 1977 році закінчив факультеті журналістики Львівського університету (нині національний університет).

Від 1977 — кореспондент, завідувач відділу тернопільської районної газети «Шляхом Ілліча» (нині «Подільське слово»).

У 1981—1990 — в редакції тернопільської обласної молодіжної газети «Ровесник»: кореспондент, старший кореспондент, завідувач відділу, відповідальний секретар, заступник редактора, редактор. За редагування Степана Слюзара газети «Ровесник» із майже 100-тисячним накладом першим серед офіційних видань краю підтримав національно-демократичні процеси.

Співініціатор і співорганізатор створення міської газети «Тернопіль вечірній», її 1-й редактор (березень 1990 — жовтень 1991); це — період розквіту видання (наклад — 50 тис. примірників). Після кількох чисел виходу київська компартійна влада намагалася ліквідувати видання за його активну проукраїнську позицію.

Від жовтня 1991 — редактор газети «Відродження», яку реорганізував у «Свободу». За 3 роки її тираж перевищив 100 тис. примірників, у період підготовки до Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 газета виходила півмільйонним накладом, призначеним для Сходу та Півдня України.

Як прихильник незалежних від влади та політичних партій мас-медіа — співзасновник і президент приватної Агенції «Прес-Інформ» (1995). Один з ініціаторів створення і організатор «Тернопільської газети», її шеф-редактор (1996—2000). Видання реформаторського спрямування — переможець (1996) Всеукраїнського конкурсу серед обласних газет, який проводив міжнародний фонд «Відродження».

У серпні 1999 за програмою інформаційного агентства США (USIS) стажувався у цій країні.

Під час наступного перебування у США (2002—2003) вивчав історію української діаспори, діяльність її політичних та громадських організацій, українських та американських мас-медіа. Повернувшись в Україну, займався творчою роботою. Нині — пенсіонер.

Заступник голови обласної організації ««Меморіал» імені Василя Стуса» (від 2016).

• Почесний знак Національної спілки журналістів України (2011),
• відзнака міського голови Тернополя (2015).^[3]

• Мельничук Б. Слюзар Степан Климентійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 296–297. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Уніят В., Ханас В. Слюзар Степан // Подільське слово. — 2002. — 23 серп. — (Літературно-мистецька та наукова Тернопільщина).
• Щавурський Б. Зі споминів С. К. Слюзара /Борис Щавурський // Кип'ячка. Біографія вітчизни / Б. Щавурський. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2015. — С. 197–199.
• Костик, О., Буяк, Я. Коріння і крона сім'ї Слюзарів. — Тернопіль : Видавець ФОП Савчук Т. В., 2019. — 40 с. : іл.

• Деркач З. З «Відродження» до «Свободи» / Зоряна Деркач // Свобода. — 2015. — № 82 (23 жовт.). — С. 1, 3.
• Карабаник О. Степана Слюзара удостоєно відзнакою міського голови // Тернопіль вечірній. — 2015. — № 14 (10 черв.). — С. 1, 2.
• Слюзар С. «Тернопіль вечірній» став інформаційною «бомбою» / Степан Слюзар // Тернопіль вечірній. — 2015. — 25 бер. — С. 5.
• Чубата Д. Істина Степана Качали / Дарія Чубата // Вільне життя плюс. — 2016. — 21 січ. — С. 3.

Слюзар Степан Климентійович у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Тернопільщина»
	Слюзар Степан Климентійович у Вікісховищі?