Перейти до вмісту

Силенко Тарас Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тарас Вікторович Силенко
Тарас Силенко, 2011 р.
Народився29 грудня 1972(1972-12-29)
Київ, Українська РСР, СРСР
Помер22 червня 2021(2021-06-22)[1] (48 років)
Київ, Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьбандурист, кобзар
Відомий завдякикобзар
Нагороди
Заслужений артист України
Заслужений артист України
(2008)

Тара́с Ві́кторович Силе́нко (29 грудня 1972, Київ — 22 червня 2021, Київ[2]) — кобзар, заслужений артист України (2008).

Біографія

[ред. | ред. код]
Тарас Силенко на обкладинці газети «Культура і життя»

19891992 — навчався в студії на підготовці акторських кадрів при Державній (тепер Національній) капелі бандуристів (педагоги Григорій Верета та Віктор Мокренко). 1996 р. закінчив Київський інститут культури, під час з навчання працював у Стрітівській кобзарській школі, Київському театрі «Берегиня», кобзарював. Дійсний член Всеукраїнської спілки кобзарів, де працював референтом. Член Історичного клубу «Холодний Яр».

Концертував майже у всіх областях України, а також у Росії, Польщі, Чехії, Словаччині, Австрії, Німеччині, Франції, Румунії, Литві, Латвії. Добре освоїв техніку гри не тільки на академічній (хроматичній), але й на старосвітській (діатонічній) бандурах. Виступав і на сценах, і на вулицях. Підтримував зв'язок з кобзарським цехом.

Репертуар надзвичайно багатий та різноманітний: «Та ходить Швачка по Хвастові» (про Коліївщину), «Гей знизу, із лиману» (про зруйнування Січі), «Богатирі на заставі» (билина), «Слово о погибелі Землі Руської» (переспів аноніму XIV ст.), дума «Вітчим», «Нема у світі правди», псалма «Бідна моя голівонька» (слова і музика Івана Мазепи), «Дума про голод 33-го року» (слова Єгора Мовчана, музика Ігоря Рачка), «На Крути» (слова О. Кобець, музика Миколи Литвина) та багато інших.

Участь у кінофільмах

[ред. | ред. код]

Брав участь у фільмах в ролях кобзаря:

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
Почесна варта біла монумента Тарасові Силенку в Холодному Яру під час Вшанувань Героїв, 25 червня 2022 року

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]