Сиволап Іван Кузьмич

Сиволап Іван Кузьмич
Народився	7 (20) грудня 1909 Петрівка, Компаніївський район, Україна
Помер	17 жовтня 1968(1968-10-17) (58 років) Москва, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Національність	українець
Діяльність	економіст
Alma mater	Kiev Technological Institute of Food Industryd
Науковий ступінь	кандидат економічних наук
Знання мов	російська
Партія	КПРС
Нагороди

Іван Кузьмич Сиволап (20 грудня 1909(19091220), село Петрівка Єлизаветградського повіту Херсонської губернії, тепер Кропивницького району Кіровоградської області — 17 жовтня 1968, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, міністр харчової промисловості СРСР. Кандидат економічних наук (1946).

Народився в селянській родині, батько наймитував.

У 1926—1927 роках — агітатор Верблюзького районного комітету ЛКСМ України Зінов'ївської округи.

У 1927—1929 роках — курсант кооперативної профспілкової школи міста Олександрії.

У 1929—1932 роках — студент Київського технологічного інституту харчової промисловості, здобув спеціальність інженера-економіста.

Одночасно з 1930 до 1931 року — пропагандист ЦК ЛКСМ України в Новоодеському районі.

Член ВКП(б) з травня 1932 року.

У 1932—1937 роках — науковий співробітник, старший науковий співробітник, заступник завідувача економічного відділу Всесоюзного науково-дослідного інституту спиртової промисловості в Москві.

З вересня до листопада 1937 року — заступник начальника, в листопаді 1937 — травні 1940 року — начальник планово-економічного відділу Народного комісаріату харчової промисловості СРСР.

У травні 1940—1941 роках — член Господарської ради з товарів широкого споживання при Раді народних комісарів СРСР.

У 1941—1946 роках — заступник народного комісара харчової промисловості СРСР.

У липні 1946—1947 роках — заступник міністра смакової промисловості СРСР.

У 1947—1949 роках — член Бюро з харчової промисловості при Раді міністрів СРСР.

У 1949 році — перший заступник міністра м'ясо-молочної промисловості СРСР.

У 1949 — квітні 1951 року — перший заступник міністра харчової промисловості СРСР.

У квітні 1951 — березні 1953 року — міністр харчової промисловості СРСР.

З березня до серпня 1953 року — перший заступник міністра легкої та харчової промисловості СРСР.

У серпні 1953—1956 роках — перший заступник міністра промисловості продовольчих товарів СРСР.

У 1956—1957 роках — заступник голови та член колегії Державної економічної комісії Ради міністрів СРСР з поточного планування народного господарства.

У 1957—1958 роках — начальник відділу харчової промисловості Держплану СРСР.

Одночасно в 1957—1958 роках — голова радянської частини радянсько-болгарської комісії із науково-технічного співробітництва.

У листопаді 1957 року за «допущені зловживання службовим становищем у особистих, корисливих цілях» виключений із КПРС і незабаром звільнений з посади.

У 1958—1960 роках — завідувач відділу економіки Всесоюзного науково-дослідного інституту спиртової промисловості.

У квітні 1959 року відновлений в членах КПРС.

У 1960—1963 роках — помічник голови Державної науково-економічної ради Ради міністрів СРСР.

У 1963—1965 роках — помічник голови Держплану СРСР.

У жовтні 1965 — 17 жовтня 1968 року — начальник відділу харчової промисловості Держплану СРСР.

Помер 17 жовтня 1968 року, похований у Москві на Новодівичому цвинтарі.

• орден Трудового Червоного Прапора
• медаль «За оборону Москви»
• медаль «За оборону Сталінграда»
• медалі

• Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг. Историко-биографический справочник /Сост. В. И. Ивкин. Москва, 1999 (рос.)