Перейти до вмісту

Сверкер I Старший

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сверкер I
Sverker den äldre
Сверкер I
Сверкер I
Король Швеції
Початок правління:1130
Кінець правління:1156

Попередник:Маґнус I Сильний
Наступник:Ерік IX Святий

Дата народження:1100(1100)
Дата смерті:25 грудня 1156
Місце смерті:неподалік Альвастри
ПохованняАльвастрівський монастир
Дружина:Ульвгільда Гоконсдоттір
Рикса П'яста
Діти:4 сина та 2 доньки
Династія: династія Сверкерів
Батько:Коль Еріксон

Сверкер I Старший (1100 — 25 грудня 1156) — король Швеції у 11301156 роках, засновник династії Сверкерів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Був праонуком короля Свейна Кривавого. Після отруєння короля Інґе II у Швеції розпочався розбрат та боротьба за владу. Цим скористався Сверкер, який висунув свої права на трон. У 1130 році від завдав поразки Маґнусу I й оголосив себе королем. У 1134 році він разом з Еріком II, королем Данії, завдав поразки Маґнусу I та його батько Нільсу I. Після цього влада Сверкера поширилася на усю Швеції. Того ж року він одружився з Ульвгільдою Гоконсдоттір, удовою Інге II. Тим самим значно зміцнивши свою владу в країні.

Підтримував розбудову християнської церкви. за його вказівкою засновано монастирі Альвастра, Нидала, Варнґем. Водночас суттєво зміцнив королівську владу, викликавши невдоволення знаті.

З 1142 року розпочалися конфлікт з Новгородською республікою. Втім він не переріс у повноцінну війну. У 1150-х роках Сверкер підтримав права Кнуда V на трон Данії, одруживши того зі своєю донькою. У 1154 році змусив данців визнати Кнуда своїм королем. Утім у 1156 році Сверкера I вбив власний дружинник за змовою з представником гетської знаті Еріком. З цього моменту розпочалася боротьба між Сверкерсонами та Еріксонами.

Родина

[ред. | ред. код]

1. Дружина — Ульвгільда Гоконсдоттір

Діти:

  • Юхан (д/н—1153)
  • Карл (д/н—1167)
  • Інґіґерда (д/н—1204), абатиса монастиря Фрета
  • Гелена, дружина Кнуда V, короля Данії

2. Дружина — Рикса П'яста

Діти:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Lars O: Lagerqvist: Sverige och dess regenter under 1000 år (Stockholm 1976), sidan 50.