Сапоніни

Сапоніни (від лат. sapo , родовий відмінок saponis — мило) — це складні безазотисті сполуки групи глікозидів рослинного походження з поверхнево-активними властивостями. До складу сапонінів входять моносахариди та невуглеводні сапогеніни (аглікони). Розчини сапонінів при збовтуванні утворять густу стійку піну. Добре розчинні у воді та спирті. Широко поширені в природі, зустрічаються в різних частинах рослин — листах, стеблах, квітах, плодах.

Рослинні глікозиди, олігосахаридний ланцюг молекул яких зв'язаний з агліконом — сапогеніном. Такі глікозиди дають молекулярні сполуки з фенолами, меркаптанами, вищими спиртами. Аддукти зі стеринами й іншими 3β-оксистероїдами використовуються для виділення та кількісного визначення як сапонінів, так і стеринів. Є оптично активними, твердими, пінотворними речовинами. Викликають гемоліз крові. При кислотному або ферментативному гідролізі розщеплюються на монози й невуглеводну частину — аглікон (сапогенін).

Сапоніни виявлені в глоді криваво-червоному (у всіх частинах рослини), глоді колючому (квітках і плодах), цмині пісковому (в квітках), кремені гібридній (в кореневищі), бархаті амурському (в корінні), айстрі альпійській (у всіх частинах рослини), ароннику плямистому (в клубнях), арахісі підземному(в насінні), актинідії полігамній (в листках і стеблах), айланті найвищому (в корі), чистотілі звичайному (в наземних частинах рослини), пустирнику (в наземних частинах рослини), подорожнику (наземна частина рослини), грициках звичайних (стебла і листя), родовику лікарському (в підземних частинах рослини), чаї китайському (в листках і насінні), шпинаті городньому (стебла і листя), фіалці триколірній (стебла і листя), спаржа (корені), тамусі звичайному (в корі і корінні) і ін..

Залежно від хімічної будови розрізняють стероїдні та тритерпенові сапоніни.

Аглікони сапонінів називаються сапогенінами. За хімічною будовою вони поділяються на дві групи:

• стероїдні спирти (С₂₇);
• похідні тритерпенових (сапонігенових) кислот (С₃₀).

Стероїдні сапоніни належать до групи природних глікозидів, яким притаманна значна гемолітична активність. Стероїдні сапоніни знайдено в рослинах різних родин, але головним чином у рослинах родин діоскорейних, бобових, жовтецевих і лілійних. При вивченні біологічної дії стероїдних сапонінів виявлено значну їх фунгіцидну, протипухлинну, цитостатичну активність. Вони знижують артеріальний тиск, нормалізують серцевий ритм, уповільнюють і поглиблюють дихання. Препарат поліспонін, який виготовляють з рослини діоскореї, має холестеринемічну дію і вживається для лікування атеросклерозу. Стероїдні сапоніни використовують як вихідну сировину для синтезу стероїдних гормонів.^[1]

Переважна більшість тритерпенових сапонінів також виявляють значну гемолітичну дію. Вони руйнують оболонку еритроцитів і вивільнюють гемоглобін. Сапоніни мають їдкий гіркий смак, подразнюють слизову оболонку глотки, шлунка та к��шок, викликають блювання та збільшують бронхіальну секрецію. Призначають сапоніни при тяжкому сухому кашлі для розрідження харкотиння. Сапоніни різних рослин виявляють різну фармакологічну дію. Сапоніни солодцю мають естрогенну властивість, елеутерокока — підвищують опірність організму, женьшеня (панаксозиди) — дають значний адаптогенний ефект.^[1]
Препарат сапарал, який одержують з коренів аралії маньчжурської, складається з суми тритерпенових глікозидів олеанової кислоти. Сапаралу притаманна протинаркотична дія, він посилює скорочення міокарда, знімає стреси. Його застосовують при астеноневротичних станах.^[1]

Найпоширеніший цукровий компонент сапонінів — D-глюкоза. Досить часто зустрічаються D-галактоза, D-ксилоза, L-рамноза й інші вуглеводи.

Глікозиди стероїдних спиртів є нейтральними сапонінами. До них належать стероїди листів наперстянки (лат. Digitális).

Тритерпенові сапоніни — це глікозиди, сапогенінами яких є пентациклічні або тетрациклічні тритерпеноїди (С30Н48). Пентациклічні сполуки походять від урсану (α-амірин), олеанану (β-амірин), лупану (лупеол), гопану. Тетрациклічні сапоніни у природі представлені похідними: циклоартану (циклоартенол) і дамарану (дамарандіол).

Відомою є дія холестерину як протиотрута сапонінів люцерни.^[2]

Цей розділ потребує доповнення. (травень 2009)

• Інвентаризація флори України (Лікарські рослини - носії сапонінів) / А. П. Лебеда ; НАН України, Нац. ботан. сад ім. М. М. Гришка. - К. : Академперіодика, 2007.. - 140 с.. - Бібліогр.: с. 98-139. - ISBN 978-966-360-071-0
• Л.Физер, М.Физер. Органическая химия. В 2-х томах. — Том II. — М.: Химия, 1970. — С. 558.
• В. С. Ягодка. Лекарственные растения в дерматологии и косметологии. — К.: Наукова думка, 1991. — 272 с.
• Ф. П. Тринус. Фармако-терапевтический справочник. 6-е изд. — К.: Здоров'я, 1989. — 640 с.

• Сапоніни // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• САПОНІНИ [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія

Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.