Сагайдак (Миргородський район)
село Сагайдак | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Миргородський район |
Тер. громада | Шишацька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA53060330550070375 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Населення | 1104 |
Поштовий індекс | 38033 |
Телефонний код | +380 5352 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°43′42″ пн. ш. 33°58′59″ сх. д. / 49.72833° пн. ш. 33.98306° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
141 м |
Найближча залізнична станція | Сагайдак |
Місцева влада | |
Адреса ради | 38000, Полтавська обл., Миргородський р-н, селище Шишаки, вул. Соборності, буд. 2 |
Карта | |
Мапа | |
Сагайда́к — село в Україні, у Шишацькій селищній громаді Миргородського району Полтавської області. Населення становить 1104 осіб. До 2015 орган місцевого самоврядування — Сагайдацька сільська рада.
Село Сагайдак знаходиться за 6 км від правого берега річки Грузька Говтва, за 1 км від села Білаші, примикає до сіл Чорнобаї та Дмитрівка. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Через село проходять автомобільна дорога Т 1720 та залізниця, станція Сагайдак.
Село виникло на початку 20 сторіччя під час прокладання залізниці Полтава — Ромодан. 1890 р. збудовано станцію, 1910 — амбар (пізніше хлібоприймальний пункт). За переписом 1926 р. Сагайдак — центр Сагайдацької сільської ради Шишацького району Полтавського округу, 207 господарств, 456 ж., підпорядковано село й 17 хуторів. 1929 р. збудовано семиричну школу. У березні 1933 відбулося Сагайдацьке заворушення голодуючих. З 1935 працює овочеприймальний пункт, з 1948 — лікарня на 30 ліжок. Під час німецької окупації (21 вересня 1941 — 22 вересня 1943) гітліревці розстріляли 4 і вивезли до Німеччини 11 чоловік.
Наприкінці 1932 р. — на початку 1933 р. на залізничній станції Сагайдак, як і на ряд інших станцій, звозили на зсипний пункт зерно, відібране у жителів навколишніх сіл та хуторів, так званими буксирними бригадами. Серед голодуючого населення навколишніх сіл у березні 1933 року поширилися чутки, що на станції Сагайдак будуть давати зерно голодуючим. Гнані останньою надією на порятунок, сотні знесилених голодом людей потягнулися до Сагайдака, а коли виявилося, що хліба їм ніхто й не думав відпускати, всі рушили до хлібних складів. Червоноармійці, що охороняли склади, пробували відігнати натовп голодуючих, але селяни збили замки, увірвалися до складу і почали набирати зерно, хто в мішок, хто в торбинку чи кошик. Інші, не в змозі стримати голод, почали хапати зерно жменями та й їсти. Вартові викликали допомогу. На станцію прибула кіннота, яка, увірвавшись на територію складів, учинила розправу над голодними селянами: багатьох було побито і заарештовано, подальша доля яких невідома.[1]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Шишацької селищної громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Шишацького району, село увійшло до складу новоутвореного Миргородського району Полтавської області[2].
- ТОВ «Пасипол».
- ЗАТ «Сагайдак-Агро».
- Сагайдацьке хлібоприймальне підприємство.
- ПП Маляр.
- ПП Шанкін.
- ПП Біличенко.
- ПП Рудич.
- Школа.
Про своє дитинство в селі пише українська діаспорна письменниця Олена Лукаш у автобіографічному романі «Стежками дитинства».
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |