Річки Полтавської області
- Основна стаття: Води Полтавської області
По території Полтавської області протікає 146 річок загальною довжиною 5101 км.
.jpg)
_13.jpg)
.jpg)
_03.jpg)
Річки області належать до сточища Дніпра: ліві притоки — Сула, Псел, Ворскла, Оріль. На півдні та південному заході область омивають води Кременчуцького та Кам'янського водосховищ.
94,2% площі Полтавської області знаходиться в межах суббасейну Середнього Дніпра, 5,8% площі – в межах суббасейну Нижнього Дніпра.[1]
До малих річок віднесено річки з площею водозбору від 10 до 100 км2, середніх – 100- 1 000 км2, великих – 1 000-10 000 км2, дуже великих – більше 10000 км2.[1]
До дуже великих річок відноситься Дніпро, великі річки в басейні: Сула, Ворскла, Псел, середні: Удай, Оржиця, Хорол, Мерла.[1] Всі інші річки є малими.
Дніпро (міста і містечка над річкою: Градизьк, Кременчук, Горішні Плавні):
- Сула — ліва; Заводське, Лубни
- Псел — ліва; Гадяч
- Грунь — права; Гадяч
- Багачка — права; Велика Багачка
- Лютенька — ліва
- Грунь-Ташань — ліва
- Ташань — права; Зіньків
- Грунь — ліва
- Мужева Долина — ліва
- Бихів — ліва
- Хорол — права; Миргород, Хорол
- Озниця — права;
- Крива Руда — права;
- Рудка — права
- Рудка — ліва
- Вовнянка — права
- Говтва — ліва;
- Вільхова Говтва — ліва
- Велика Говтва — права
- Середня Говтва — ліва
- Вільхова Говтва — ліва
- Рудька — ліва
- Сухий Омельник — права; Глобине
- Манжелія — права
- Ворскла — ліва; Полтава, Кобеляки
- Орель (Оріль) — ліва;
- Орчик — права; Карлівка
- Ланна — ліва;
- Скотобалка — ліва;
- Лип'янка — права;
- Суха Лип'янка — ліва;
- Маячка — права;
- Орчик — права; Карлівка
- Кобелячок
- Крива Руда
- Оболонь (права)
- Крива Руда, Кременчук
За показником коефіцієнта забрудненості води в 2011 році з 21 річки 15 мають статус «слабо забруднених» (у 2010 році — 12), а 6 — «помірно забруднених» (у 2010 році — 9). Найзабрудненішими залишаються річки Хорол та Суха Лохвиця, найчистішими — Сухий Омельник, Гнила Оржиця та Говтва. Основні показники, які обумовлюють низькі оцінки якості води — підвищений вміст органічних речовин, амонійного азоту, нітритів, марганцю, фосфатів, цинку.[2]
Для річок суббасейну Середнього Дніпра, характерний нерівномірний розподіл стоку протягом року і з метою раціонального використання наявних водних ресурсів та безперервного забезпечення потреб населення у воді виникла потреба в регулюванні стоку річок та будівництві водосховищ. Специфікою в межах суббасейну середнього Дніпра є зарегульованість стоку водосховищами: Київським, Канівським, Кременчуцьким,Кам’янським,що порушило екологічну рівновагу Дніпра, докорінно змінило умови водообміну, швидкість води уповільнилась в 14-30 разів, порівняно з природними умовами.[1]
Береги водосховищ потерпають від ерозії. Значний вплив на якість води в Дніпрі та його притоках мають стічні води, які надходять від населених пунктів без очистки або неякісно очищені, відбувається змив гербіцидів та пестицидів з територій сільськогосподарських угідь. Каскад водосховищ сприяє вирівнюванню гідрохімічних показників, зменшення великих концентрацій забруднюючих речовин, разом з тим відбувається акумуляція забруднюючих речовин у донних відкладах. Так у Київському водосховищі зосереджені значні відкладення радіонуклідів. Уповільнення течії у водосховищах сприяє цвітінню води на мілководдях в літній меженний період.[1]
- ↑ а б в г д Опис річкового басейну – Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області. Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області.
- ↑ У Полтавській області покращився стан малих річок — Кременчуцький Телеграф (рос.)
- Кременчуцький Телеграф: Рейтинг назабрудненіших річок Полтавської області [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6.