Руй Патрісіу
Руй Патрісіу | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Руй Педру душ Сантуш Патрісіу | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 15 лютого 1988 (36 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Лейрія, Португалія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 190 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 86 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Португалія[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Рома» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2001—2006 | «Спортінг» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Руй Патрісіу (порт. Rui Patrício, нар. 15 лютого 1988, Лейрія) — португальський футболіст, воротар італійської «Роми» та національної збірної Португалії.
У складі збірної Португалії став чемпіоном Європи 2016 року та переможцем Ліги націй УЄФА 2019 року.
У ранньому віці Патрісіу грав на позиції нападника. Одного разу він був помічений скаутом лісабонського «Спортінга» і був запрошений в молодіжну академію. Дебют в основній команді відбувся 19 листопада 2006 року в десятому турі чемпіонату Португалії. На виїзді був переграний «Марітіму» з рахунком 0:1. За 15 хвилин до кінця гри Руй відбив пенальті. Це був єдиний матч Патрісіу в цьому сезоні.
Вже з 2007 року молодий гравець став основним голкіпером лісабонської команди.
У сезоні 2010/11 Руй Патрісіу продовжив бути основним воротарем команди, незважаючи на прихід досвідченого німця Тімо Гільдебранда. Загалом був основним голкіпером лісабонського клубу протягом 12-ти сезонів, за які захищав його ворота в 465 матчах в усіх турнірах.
15 травня 2018 був одним із гравців «Спортінга», що постраждали під час нападу на тренувальну базу клубу вболівальників, розчарованих результатами команди в національній першості (3-тє місце). Значною мірою через цей інцидент за два тижні голкіпер запросив трансфер з лісабонського клубу.
18 червня 2018 року 30-річний гравець уперше в кар'єрі змінив команду, приєднавшись на умовах чотирирічного контракту до англійського «Вулвергемптон Вондерерз», що саме повернувся до Прем'єр-ліги[2]. У новій команді взяв собі незвичний для воротаря 11-ий ігровий номер на знак пошани до багаторічного першого номера «Вулвергемптона» Карла Ікеме, що саме був змушений завершити кар'єру через гострий лейкоз[3]. 11 серпня 2018 року Патрісіу дебютував в англійській Прем'єр-лізі в домашньому матчі проти «Евертона» (2:2)[4]. Він зіграв дев'ять «сухих» матчів у дебютному сезоні (клубний рекорд «вовків») і допоміг команді посісти 7 місце та вийти до Ліги Європи[5]. Там у сезоні 2019/20 він дійшов із командою до чвертьфіналу турніру, який став першим єврокубковим чвертьфіналом для клубу з 1972 року[5].
У липні 2021 року Патрісіу перебрався в італійську «Рому», підписавши контракт на 3 роки[6]. Сума трансферу склала 11,5 млн євро без урахування бонусів. У новому клубі португальський голкіпер взяв перший номер. Дебютував за римлян 19 серпня в першій грі під керівництвом співвітчизника Жозе Моурінью, перемігши з рахунком 2:1 на виїзді турецький «Трабзонспор» у першому матчі плей-оф Ліги конференції УЄФА[7]. Через три дні вперше зіграв у Серії А в домашній грі проти «Фіорентини» (3:1) і загалом за сезон зіграв кожну хвилину усіх матчів у чемпіонаті, що того року ще зумів зробити лише один гравець у Серії А — воротар «Емполі» Гульєльмо Вікаріо. Також Патрісіу відіграв 15 матчів у дебютному розіграші Ліги конференцій, включаючи виграну фінальну гру з «Феєнордом» (1:0) і допоміг команді здобути трофей[8].
2006 року дебютував у складі юнацької збірної Португалії, взяв участь у 10 іграх на юнацькому рівні.
Протягом 2007—2009 років залучався до складу молодіжної збірної Португалії. На молодіжному рівні зіграв у 21 офіційному матчі.
2008 року молодого голкіпера включили до складу національної збірної Португалії для участі в тогорічному чемпіонаті Європи в Австрії та Швейцарії. У матчах чемпіонату на поле не виходив. Дебют у складі основної збірної Португалії відбувся лише двома роками пізніше, у листопаді 2010 року.
Уже на наступному чемпіонаті Європи 2012 року був основним голкіпером португальців, захищав їхні ворота в усіх матчах турніру, який команда залишила після стадії півфіналів, програвши майбутнім чемпіонам — іспанцям.
На чемпіонаті світу 2014 року також розпочинав турнір як основний воротар, проте, пропустивши чотири голи від збірної Німеччина у першій грі групового етапу, отримав травму і в матчах тогорічного мундіалю на поле більше не виходив.
Був «першим номером» збірної й на чемпіонаті Європи 2016 року у Франції, на якому португальці здобули перший у своїй історії титул континентальних чемпіонів. На турнірі взяв участь в усіх семи матчах своєї команди, у чотирьох з яких лишав свої ворота недоторканими, у тому числі провів «на нуль» фінальну гру проти господарів змагання.
Захищав ворота й у всіх матчах чемпіонату світу 2018 року, де португальці подолали груповий етап, проте завершили виступи на стадії 1/8 фіналу, на якій Патрісіу пропустив два голи від Едінсона Кавані, і його команда поступилася 1:2 уругвайцям. 17 листопада того ж року він вперше став капітаном команди в матчі Ліги націй УЄФА з Італією (0:0)[9].
Влітку наступного року Патрісіу допоміг португальцям виграти Лігу націй УЄФА, обігравши у фіналі турніру збірну Нідерландів (1:0). Цей же матч став для Руя 81-им у футболці збірної, завдяки чому він обійшов Вітора Баїю як воротаря з найбільшою кількістю матчів у збірній Португалії[10].
У 2021 році Патрісіу був основним воротарем на чемпіонаті Європи 2020 року, зігравши в усіх чотирьох матчах, однак повторити попередній успіх португальцям не вдалось — вони вилетіли вже на стадії 1/8 фіналу[11].
12 жовтня того ж року, зігравши у матчі кваліфікації до чемпіонату світу 2022 року з Люксембургом (5:0), Патрісіу провів 100-й матч за збірну, ставши лише сьомим португальцем, який досяг цього показника[12].
Станом на 14 липня 2021 року
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2006–07 | «Спортінг» | ПЛ | 1 | -0 | КП | 0 | -0 | ЛЧ | 0 | -0 | - | - | - | 1 | -0 |
2007–08 | ПЛ | 20 | -20 | КП+КЛ | 5+3 | -4 + -1 | ЛЧ+КУЄФА | 2+6 | -2 + -3 | СП | 0 | -0 | 36 | -30 | |
2008–09 | ПЛ | 25 | -13 | ��П+КЛ | 0+1 | -1 | ЛЧ | 6 | -14 | СП | 1 | -0 | 33 | -28 | |
2009–10 | ПЛ | 30 | -26 | КП+КЛ | 3+4 | -9 + -6 | ЛЧ+ЛЄ | 4[13]+10 | -4[13] + -10 | - | - | - | 51 | -55 | |
2010–11 | ПЛ | 30 | -31 | КП+КЛ | 2+3 | -2 + -2 | ЛЄ | 8[14] | -6[15] | - | - | - | 43 | -41 | |
2011–12 | ПЛ | 28 | -24 | КП+КЛ | 6+0 | -4 | ЛЄ | 13[16] | -13[17] | - | - | - | 47 | -41 | |
2012–13 | ПЛ | 30 | -36 | КП+КЛ | 1+1 | -3 + -3 | ЛЄ | 7[16] | -10[17] | - | - | - | 39 | -52 | |
2013–14 | ПЛ | 30 | -20 | КП+КЛ | 1+0 | -4 | - | - | - | - | - | - | 31 | -24 | |
2014–15 | ПЛ | 33 | -29 | КП+КЛ | 4+0 | -5 | ЛЧ+ЛЄ | 6+2 | -12 + -2 | - | - | - | 45 | -48 | |
2015–16 | ПЛ | 34 | -19 | КП+КЛ | 3+0 | -5 | ЛЧ+ЛЄ | 2[18]+7 | -4[18] + -11 | СП | 1 | -0 | 47 | -39 | |
2016–17 | ПЛ | 31 | -34 | КП+КЛ | 1+0 | -0 | ЛЧ | 6 | -8 | - | - | - | 38 | -42 | |
2017–18 | ПЛ | 34 | -24 | КП+КЛ | 4+3 | -2 + -2 | ЛЧ | 8[16]+6 | -10[17] + -8 | - | - | - | 55 | -46 | |
Усього за «Спортінг» | 326 | -276 | 45 | -53 | 93 | -117 | 2 | 0 | 465 | -446 | |||||
2018–19 | «Вулвергемптон» | ПЛ | 37 | -46 | КА+КЛ | 0+0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 37 | -46 |
2019–20 | ПЛ | 38 | -40 | КА+КЛ | 0+0 | 0 | ЛЄ | 15 | -14 | - | - | - | 53 | -54 | |
2020–21 | ПЛ | 37 | -51 | КА+КЛ | 0+0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 37 | -51 | |
Усього за «Вулвергемптон» | 112 | -137 | 0 | 0 | 15 | -14 | - | - | 127 | -151 | |||||
Усього за кар'єру | 441 | -413 | 45 | -53 | 108 | -131 | 2 | 0 | 593 | -597 |
Станом на 12 вересня 2018 року
- «Спортінг»
- Володар Кубка Португалії (3): 2006/07,2007/08, 2014/15
- Володар Суперкубка Португалії: 2007, 2008, 2015
- Володар Кубка португальської ліги: 2017/18
- «Рома»
- Переможець Ліги конференцій УЄФА: 2021/22
- Збірна Португалії
- Чемпіон Європи: 2016
- Переможець Ліги націй УЄФА: 2018/19
- Бронзовий призер чемпіонату Європи: 2012
- Бронзовий призер Кубка конфедерацій: 2017
- Найкращий молодий гравець місяця Португальської ліги[en]: січень 2008, квітень 2009, листопад 2010, березень 2011, квітень 2011
- Найкращий гравець місяця Португальської ліги[en]: квітень 2011
- Найкращий воротар Португальської ліги[en]: 2011/12, 2015/16
- У символічній збірній чемпіонату Європи: 2016[19]
- У символічній збірній Португальської ліги: 2017[20]
- У символічній збірній Ліги Європи УЄФА: 2017/18[21]
- Футболіст року у «Спортінгу»: 2011, 2012
- ↑ FIFA World Cup 2022 Sticker Album — 80 с. — ISBN 978-65-5516-143-4
- ↑ Rui Patricio: Wolves agree £16m fee with Sporting Lisbon for goalkeeper. BBC Sport. 31 жовтня 2018. Процитовано 4 листопада 2018.
- ↑ Hatfield, Luke (10 серпня 2018). Rui Patricio honours Carl Ikeme as Wolves reveal new kit numbers. Express & Star. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Hafez, Shamoon (11 серпня 2018). Wolverhampton Wanderers 2–2 Everton. BBC Sport. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ а б Rui Patricio's 100 Premier League games. Wolverhampton Wanderers F.C. 25 лютого 2021. Процитовано 19 березня 2021.
- ↑ Rui Patricio completes Roma move. A.S. Roma. 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.
- ↑ Carci, Francesco (19 серпня 2021). Conference League, Trabzonspor-Roma 1-2: decide Shomurodov, buona la prima europea di Mourinho [Conference League, Trabzonspor-Roma 1-2: Shomurodov decies, Mourinho's European debut a good one]. La Repubblica (Italian) . Процитовано 30 серпня 2021.
- ↑ Roma nella Conference League 2021-2022: il cammino da Trebisonda a Tirana [Roma in the 2021-2022 Conference League: the road from Trabzon to Tirana] (Italian) . Sky Sport. 25 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
- ↑ FPF divulgou "foto exclusiva" de Rui Patrício na primeira parte [FPF released "exclusive photo" of Rui Patrício in the first half]. Record (порт.). 17 листопада 2018. Процитовано 1 березня 2020.
- ↑ Spiers, Tim (11 червня 2019). Wolves keeper Rui Patricio's pride at breaking record. Express & Star. Процитовано 2 липня 2019.
- ↑ Star-Laden Cast Joins Cristiano Ronaldo on Portugal's Euro Roster. Sports Illustrated. 20 травня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021.
- ↑ Luxemburgo desceu ao inferno português à custa de 'dois diabos e um leão' [Luxembourg descended into the Portuguese hell at a cost of 'two devils and a lion'] (Portuguese) . Notícias ao Minuto. 12 жовтня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021.
- ↑ а б У попередньому раунді.
- ↑ 4 гри у попередньому раунді.
- ↑ 3 голи у попередньому раунді.
- ↑ а б в 2 ігри стадії плей-оф.
- ↑ а б в 1 гол на стадії плей-оф.
- ↑ а б У плей-оф.
- ↑ UEFA EURO 2016 Team of the Tournament revealed. UEFA. 11 липня 2016. Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 11 липня 2016.
- ↑ Sindicato revela os melhores 11 de 2017 [Union discloses best 11 of 2017] (порт.). SJPF. 19 березня 2018. Процитовано 23 липня 2018.
- ↑ UEFA Europa League Squad of the 2017/18 Season. UEFA. 17 травня 2018. Процитовано 18 травня 2018.
- Руй Патрісіу на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Руй Патрісіу на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 15 лютого
- Народились 1988
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2008
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2012
- Гравці збірної Португалії з футболу
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2014
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2016
- Чемпіони Європи з футболу
- Гравці розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 2017
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2018
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2020
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2022
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2024
- Уродженці Лейрії
- Португальські футболісти
- Футбольні воротарі
- Гравці молодіжної збірної Португалії з футболу
- Футболісти «Спортінга» (Лісабон)
- Футболісти «Вулвергемптон Вондерерз»
- Футболісти «Роми»
- Португальські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Англії
- Футбольні легіонери в Італії
- Футболісти, які зіграли 100 і більше матчів за збірну