Рудольф Бокельман
Рудольф Бокельман | |
---|---|
нім. Rudolf Bockelmann | |
Народився | 2 квітня 1892[1][2][…] Бад-Бодентайх[1] |
Помер | 9 жовтня 1958[1][2][…] (66 років) Дрезден, НДР[1] |
Поховання | Старий католицький цвинтар (Дрезден)d |
Країна | Німеччина Німецька імперія Веймарська республіка Третій Райх |
Діяльність | оперний співак, викладач університету |
Alma mater | Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона |
Знання мов | німецька |
Заклад | Дрезденська Вища школа музики, Моцартеум, Oper Leipzigd, Гамбурзька державна опера і Berlin State Operad |
Членство | Q1303845? |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
Рудольф Бокельман (нім. Rudolf Bockelmann; 2 квітня 1892, Бад-Бодентайх — 9 жовтня 1958, Дрезден) — німецький оперний співак (баритон, бас-баритон), каммерзенгер Пруссії.
Народився в родині директора школи. У 1902–1911 роки навчався в гімназії[de] в Целле, батько навчав його гри на фортепіано[4]. З 1912 року вивчав класичну філологію в Університеті Лейпцига, там же став членом Співочого товариства святого Павла. Добровольцем вирушив на фронт, кілька разів був поранений. Після повернення з війни в 1919 році здобув викладацький ступінь.
Свої музикальні здібності серйозно не сприймав, але за наполяганням Лейпцигського диригента Артура Нікіша в 1920-1923 роки навчався співу в баритона Оскара Ласснера (нім. Oskar Lassner). Вже в 1921 році дебютував в Лейпцигській опері.
У 1920 співав у опері в Целле; в 1921–1926 роки — в Лейпцигській опері. У 1926—1932 роки — героїчний баритон в Державній ганноверській опері[5][6].
З 1928 по 1942 рік був незмінним учасником і лавреатом Байройтського вагнерівського фестивалю[7].
У 1932–1945 роки — 1-й героїчний баритон в Берлінському державному оперному театрі. У 1934 році отримав звання Каммерзенгера Пруссії[8].
У 1937 році вступив в НСДАП (реєстраційний номер 5849261), став членом президії Товариства німецких художників. У серпні 1944 Адольф Гітлер включив його в свій Gottbegnadeten-Liste («Список талановитих від бога»), що звільнило Р. Бокельмана як від служби на фронті, так і від трудової повинності.
З 1944 року — професор співу в Імперській музичній школі в Зальцбурзі. З 1945 року співав в Гамбурзькій опері; в 1946–1954 роки викладав вокальне мистецтво в Гамбурзі. З 1954 року жив у Дрездені[5], де був професором консерваторії.
Похований на Старому католицькому кладовищі в Дрездені[9].
Вважається одним з найвидатніших інтерпретаторів Вагнера в XX столітті. У 1928–1942 роки регулярно брав участь в Байройтському фестивалі і ставав його лавреатом. До Другої світової війни гастролював у Великій Британії (Королівський оперний театр в Ковент-Гардені) і США (Оперний театр Чикаго); в повоєнний час внаслідок причетності до НСДАП його виступи обмежувалися виключно Німеччиною[10].
Серед виконаних ним партій — Геральд в «Лоенгріні», Вотан у «Валькірії», «Золоті Рейну» і «Зігфріді», Ганс Сакс в «Нюрнберзьких мейстерзінгерах».
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #116214708 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ Memim : Encyclopedia.
- ↑ а б Василенко Т. А., 2013.
- ↑ Залесский К. А., 2002.
- ↑ Рудольф Бокельман.
- ↑ Бестужев И. З., 2006.
- ↑ Pätzsch C.
- ↑ Historic Opera.
- Бестужев И. З. Культура Германии 1933–45 годов // Золотой Лев : журнал. — 2006. — № 73–74 (25 грудня).
- Василенко Т. А. Рудольф Август Луис Вильгельм Бокельман // Война, уступи место музыке!. — М. : Кучково поле, 2013. — С. 227–228. — ISBN 978-5-9950-0282-6.
- Залесский К. А. Бокельман (Bockelmann) Рудольф Август Луис Вильгельм // Кто был кто в Третьем рейхе : Биогр. энцикл. слов. — М. : Астрель АСТ, 2002. — 944 с. — ISBN 5-271-05091-2.
- Залесский К. А. Бокельман (Bockelmann) Рудольф // «Элита» Гитлера во Второй Мировой : Кто был кто в Третьем рейхе. — М. : Яуза-пресс, 2012. — С. 66. — ISBN 978-5-9955-0477-1.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рудольф Бокельман
- Bayreuth Singers — Series 4 — Page 1 (англ.). Historic Opera. Процитовано 30 квітня 2015.
- Pätzsch C. Rudolf Bockelmann (нім.). Wo sie ruhen. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 квітня 2015.
- Rudolf Bockelmann (англ.). Memim : Encyclopedia. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 квітня 2015.