Перейти до вмісту

Рудольф Бахер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рудольф Бахер
Народження20 січня 1862(1862-01-20)[1][2][…]
Відень, Австрійська імперія[1]
Смерть16 квітня 1945(1945-04-16)[1][2][…] (83 роки)
 Відень, Окупація Австрії союзниками[1]
Країна Австрія
НавчанняВіденська академія мистецтв
Діяльністьхудожник, скульптор, викладач університету, wood engraver
Роки творчості1880[5]1935[5]
ПрацівникВіденська академія мистецтв
Роботи в колекціїгалерея Бельведер, Ernest Zmeták Art Galleryd і Moravian Gallery in Brnod
Нагороди

CMNS: Рудольф Бахер у Вікісховищі

Рудольф Бахер (нім. Rudolf Bacher; 20 січня 1862(18620120), Відень — 16 квітня 1945, Відень) — австрійський художник і пластик.

Біографія

[ред. | ред. код]

Рудольф Бахер вивчав історію живопису у віденській Академії образотворчих мистецтв. Його вчителем був видатний австрійський художник-орієнталіст, ілюстратор Леопольд Карл Мюллер і професор історичного живопису Хрістіяна Ґріпенкера. Бахер вправлявся у пейзажному і релігійному живописі, портреті.

Рудольф Бехер отримав 1886 вищу премію і малу золоту медаль (Берлін. 1896), був членом Мистецького дому (нім. Künstlerhauses) (1894), серед співзасновників Віденського сецесіону (1897), до якого належав до 1939 і був президентом у 1904/05 і 1912/1914 роках). З часом Бахер все більше присвячував себе портрету, пластиці тварин.[6]

Рудольф Бахер був професором загального живопису (1903—1920) Академії витончених мистецтв (нім. Akademie der bildenden Künste), де він був керівником (1909—1919), три рази ректором (1911—1926), проректором (1913—1928), радником (1923). Він був почесним членом Академії (1933), отримав до 80-річчя медаль Гете для мистецтв і наук (1942), почесне кільце містя відня (1942), премію Вальдмюллера міста Відня (1943).

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ludwig Eisenberg: Das geistige Wien. Künstler- und Schriftsteller-Lexikon, Mittheilungen über Wiener Architekten, Bildhauer, Bühnenkünstler, Graphiker, Journalisten, Maler, Musiker und Schriftsteller. Band 1. Wien: Daberkow 1889; Band 2/1. Wien: Daberkow 1890
  • Österreichisches biographisches Lexikon 1815—1950. Hg. von der Österreichischen Akademie der Wissenschaften. Band 1 (A — Glä). Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften 1957
  • Rudolf Schmidt: Österreichisches Künstlerlexikon. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Lfg 1 (A. A. bis Bacher) Wien: Tusch 1974
  • Ulrich Thieme/Felix Becker [Hg.]: Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. 37 Bände. Leipzig: Engelmann 1907—1950
  • Heinrich Fuchs: Die österreichischen Maler des 19. Jahrhunderts. Band 1: A-F. Wien: Selbstverlag 1972
  • Walter Wagner: Geschichte der Akademie der bildenden Künste in Wien. Wien: Rosenbaum 1967 (Veröffentlichungen der Akademie der Bildenden Künste in Wien, Neue Folge 1)
  • Robert Weissenberger: Die Wiener Secession. Wien [u.a.]: Jugend & Volk 1971
  • Justus Schmidt / Hans Tietze: Dehio Wien. Wien: A. Schroll 1954 (Bundesdenkmalamt: Die Kunstdenkmäler Österreichs), S. 136
  • Géza Hajós / Walther Brauneis: Die Profanbauten des III., IV. und V. Bezirkes. Wien: Schroll 1980 (Österreichische Kunsttopographie, 44.2), S. 160
  • Renate Wagner-Rieger [Hg.]: Die Ringstraße. Bild einer Epoche. Die Erweiterung der Inneren Stadt Wien unter Kaiser Franz Joseph. Band 9/2. Wiesbaden: Steiner 1976, S. 154
  • Döbling. Eine Heimatkunde des 19. Wiener Bezirkes in drei Bänden. Hg. von Döblinger Lehrern. Wien: Selbstverlag der Arbeitsgemeinschaft «Heimatkunde Döbling» 1922, S. 486
  • Völkischer Beobachter, 20.01.1942, 30.04.1943
  • Amtsblatt der Stadt Wien. Wien: Stadt Wien — Presse- und Informationsdienst, 27.01.1962

Посилання

[ред. | ред. код]