Перейти до вмісту

Рубен Рубенов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рубен Рубенов
вірм. Ռուբեն Ղուկասի Ռուբենով
азерб. Ruben Qukasoviç Rubenov
рос. Рубен Гукасович Рубенов
6 Перший секретар ЦК Компартії Азербайджанської РСР
7 лютого 1933 — 10 грудня 1933
ПопередникВолодимир Полонський
НаступникМір Багіров

Народився5 червня 1893(1893-06-05)
Тифліс, Російська імперія
Помер27 листопада 1937(1937-11-27) (44 роки)
Москва, СРСР
ПохованийБутовський полігон
Відомий якполітик
КраїнаСРСР
Національністьвірменин
Політична партіяВКП(б)

Рубен Гукасович (Лук'янович) Рубенов (Мкртчян, Мкритьян) азерб. Ruben Qukasoviç Rubenov, вірм. Ռուբեն Ղուկասի Ռուբենով (Մկրտչյան) (1894(1894), місто Тифліс, тепер Тбілісі, Грузія — розстріляний 27 листопада 1937, місто Москва, тепер Російська Федерація — радянський державний і партійний діяч, революціонер, 1-й секретар ЦК КП(б) Азербайджану. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1930—1934 роках. Член Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) у 1934—1937 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині бухгалтера. У 1913 році закінчив гімназію в місті Батумі.

У 1915 — жовтні 1917 року — рядовий, прапорщик російської імператорської армії на Західному фронті, учасник Першої світової війни.

Член РСДРП(б) з березня 1917 року.

У жовтні 1917 — лютому 1918 року — політичний працівник управи Батумської фортеці.

У березні — грудні 1918 року — на нелегальній підпільній більшовицькій роботі в Києві.

У січні — вересні 1919 року — політичний працівник курсантської частини РСЧА в Києві.

У жовтні 1919 — січні 1920 року — на нелегальній підпільній більшовицькій роботі в Тифлісі (Тбілісі). У січні 1920 року заарештований грузинською владою, до червня 1920 року перебував у Тифліській в'язниці.

У червні — серпні 1920 року — відповідальний секретар Тифліського комітету РКП(б). Один із організаторів боротьби за радянську владу у Закавказзі.

У вересні 1920 — січні 1921 року — голова Горського обласного революційного трибуналу в місті Владикавказі.

У лютому 1921 — червні 1924 року — секретар Тифліського міського комітету КП(б) Грузії.

У липні 1924 — грудні 1926 року — завідувач організаційного відділу Фрунзенського районного комітету РКП(б) міста Москви.

10 січня 1928 — 27 листопада 1929 року — 2-й секретар Закавказького крайового комітету ВКП(б).

У 1929—1930 роках — заступник голови Московської обласної контрольної комісії ВКП(б) — робітничо-селянської інспекції, завідувач відділу агітації та масових кампаній Московського обласного комітету ВКП(б).

У січні 1930 — січні 1932 року — відповідальний секретар Фрунзенського районного комітету ВКП(б) міста Москви.

У січні 1932 — січні 1933 року — секретар Московського міського комітету ВКП(б).

7 лютого — 10 грудня 1933 року — 1-й секретар ЦК КП(б) Азербайджану. До грудня 1933 року — 3-й секретар Закавказького крайового комітету ВКП(б).

З грудня 1933 по 1934 рік — у розпорядженні ЦК ВКП(б).

У лютому 1934 — липні 1935 року — уповноважений Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Київській області УРСР.

У серпні 1935 — квітні 1937 року — уповноважений Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Ленінградській області РРФСР.

У квітні — вересні 1937 року — керівник групи із перевірки політико-просвітницької та агітаційної роботи Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б).

15 вересня 1937 року заарештований органами НКВС, звинувачений в «участі у троцкістській терористичній організації». Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 27 листопада 1937 року до страти, розстріляний того ж дня на Бутовському полігоні, похований на Донському цвинтарі Москви.

17 листопада 1954 року, рішенням Воєнної колегії Верховного суду СРСР, посмертно реабілітований. 7 вересня 1955 року посмертно відновлений в партії.

Посилання

[ред. | ред. код]