Розп'яття і Страшний суд (диптих)
40°46′46″ пн. ш. 73°57′47″ зх. д. / 40.77945° пн. ш. 73.96311° зх. д.
Розп'яття і Страшний суд (або Диптих з Голгофою і Страшним Судом[6]) — картина- диптих нідерландського художника періоду Раннього нідерландського живопису Яна ван Ейка.
Картина складається з двох невеликих панно і належить пензлю нідерландського художника періоду Раннього нідерландського живопису Яна ван Ейка, деякі ділянки якої закінчували невідомі послідовники художника або працівники його майстерні. Цей диптих є одним із ранніх прикладів станкового живопису, так званого - Північного Відродження, і відомий як своєю складною і детальною іконографією, так і завдяки технічній майстерності щодо його завершення. Диптих виконаний у мініатюрному форматі: панно мають всього 56,5 см у висоту і 19,7 см у ширину. Диптих, імовірно, був зроблений на замовлення, і для особистих молитов і приватного володіння.
Ліва частина диптиха зображує Розп'яття. На передньому плані цієї частини картини зображені скорботні послідовники Христа, в середині — солдати і глядачі, у верхній частині картини промальовані три розіп'ятих тіла. Сцена оформлена під блакитним небом з видом Єрусалиму, що відкривається на відстані . Права частина зображує сцени, пов'язані зі Страшним судом: пекло в нижній частині картини, воскреслі мертві, що знаходяться в очікуванні суду, у її центральній частині і Спас у силах в деісусному оточенні: святих, апостолів, духовенства, незайманих і дворянства — у її верхній частині . Деякі ділянки картини мають написи грецькою, латиною та івритом[7] . Оригінальні позолочені рами містять уривки з Біблії латиною, взяті з книги Ісаї, Второзаконня та Одкровення. Згідно даті, зазначеній російською мовою на їх зворотному боці, панно були перенесені з дерева на полотно в 1867 році.
Найраніші зі збережених згадок про картину відносяться до 1841 року, коли науковці вважали, що два панно були частинами втраченого триптиха. Музей Метрополітен придбав диптих 1933 року. У той час створення картини приписувалося братові Яна Хуберта[8], оскільки ключові моменти картини, як вважалося, нагадували сторінки з Турино-Міланського часослова, автором якого тоді вважався Хуберт. На основі оцінки техніки і стилю одягу фігур більшість сучасних вчених вважають, що панно є ��ізньою роботою Яна ван Ейка, виконаною на початку 1430-х років і закінченою після його смерті. Інші мистецтвознавці вважають, що ван Ейк створив панно на початку 1420-х років і пояснюють слабкі місця в них відносною недосвідченістю молодого ван Ейка[9] .
-
Плакальниці на передньому плані.
-
Пейзаж Єрусалима за хрестом.
-
Натовп глядачів у східному вбранні.
-
Праворуч від Святого Михаїла потопельники йдуть до Страшоного суду.
-
Демон розриває плоть пишногрудої жінки, а інший ящіркоподібний демон пожирає чоловіка.
-
Свита воскреслого Ісуса. Мистецтвознавці припускають, що цей фрагмент був розроблений ван Ейком, але виконаний не ним особисто, а одним із художників його майстерні.
- Till-Holger Borchert | Borchert, Till-Holger. Van Eyck. London: Taschen, 2008. ISBN 3-8228-5687-8 .
- Vermij, RH; Cardon, Bert (ed); Van Der Stock, Jan (ed). Als Ich Can. Leuven: Peeters Publishers, 2002. ISBN 90-429-1233-2 .
- ↑ а б в г д Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
- ↑ а б в RKDimages
- ↑ https://archive.org/details/cataloguedelaga01rusgoog/page/n110
- ↑ https://www.kikirpa.be/friedlaender/18
- ↑ http://www.metmuseum.org/art/collection/search#!/search?showOnly=highlights
- ↑ Vermij et al., 362.
- ↑ «The Crucifixion; The Last Judgment [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]». Metropolitan Museum of Art. Retrieved 20 February 2012.
- ↑ Ridderbos et al., 216.
- ↑ Borchert, 89.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |