Розазит
Розазит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Rss[2] |
Хімічна формула | CuZnCO₃(OH)₂ |
Nickel-Strunz 10 | 5.BA.10[3] |
Ідентифікація | |
Сингонія | моноклінна сингонія |
Інші характеристики | |
Названо на честь | назва місцевості[d] |
Розазит у Вікісховищі |
Розазит (рос. розазит; англ. rosasite; нім. Rozazit m) — мінерал, гідроксилкарбонат міді та цинку.
Хімічна формула: (Cu, Zn)2[CO3](OH)2.
Склад у % (з родовища Розаз, Сардинія): CuO — 36,34; ZnO — 33,57; CO2 — 30,44; H2O — 0,21.
Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Утворює кулясті агрегати, шкаралупчасті або натічні кірочки з волокнистою або сферичною будовою.
Густина 4,0-4,2.
Твердість 4,5-5,0.
Колір від зеленого до блакитного.
Зустрічається як вторинний мінерал у зонах окиснення Zn-Cu-Pb-родовищ.
Вперше знайдено на копальні Розаз (Італія). Інші знахідки: Гагендорф (Баварія, ФРН), Кизил-Еспе (Казахстан). Рідкісний.
Названий за місцевістю першознахідки (D.Lovisato, 1908). Синоніми — купроцинкіт, розасит.
Розрізняють розазит цинковистий — різновид розазиту, в якому цинк переважає над міддю. Інша назва — цинкрозазит.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Розазит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Розазит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.