Родріго Каро

Родріго Каро
ісп. Rodrigo Caro
Портрет Родріґо Каро, робота Франсіско Пачеко
Народився	4 жовтня 1573[1] Утрера, Севілья, Андалусія, Іспанія
Помер	10 серпня 1647(1647-08-10)[2][3] (73 роки) Севілья, Кастильська Корона
Країна	Іспанія
Національність	іспанець
Діяльність	історик, письменник, католицький священник, поет, адвокат
Alma mater	University of Osunad Севільський університет
Галузь	правознавство, археологія
Посада	Історик, письменник, католицький священик, поет і адвокат
Родріго Каро у Вікісховищі

Родріго Каро (ісп. Rodrigo Caro; нар. 1573 — пом. 10 серпня 1647) — іспанський поет, історик, археолог, правознавець, священик Золотої доби Іспанії^[4].

Родріго Каро отримав освіту в Університеті Осуна.

Згодом став католицьким священиком і займав різні церковні посади^[5]. Найвище церковне звання — Генеральний вікарій архієпископа Севільського^[6].

Автор творів:

• Santuario de Nuestra señora de consolacion у Antiguedad de la villa de Urtera — Осуна, 1622;
• Flavi Luci Dextri historiae quae extant fragmenta — Севілья, 1634;
• доповнення до Memorial historico Мадридської історичної академії — 1851.

Родріґо Каро автор історичної поеми «Ода руїнам Італіки», також складав сонети, був перекладачем класичних творів.

• Поэзия испанского Возрождения. — М., 1990. — С. 414—416.

Родріго Каро // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)(рос.)

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.