Рихта (Вишгородський район)
| село Рихта | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Вишгородський район |
| Рада | Богданівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA32100030250029360 |
| Основні дані | |
| Засноване | ХІХ століття |
| Населення | 53 |
| Площа | 0,9 км² |
| Густота населення | 58,89 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 07300 |
| Телефонний код | +380 4596 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°58′39″ пн. ш. 30°9′23″ сх. д. / 50.97750° пн. ш. 30.15639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
114 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07310, Київська обл., Вишгородський р-н, с.Богдани, вул.Київська,30 |
| Карта | |
  Рихта | |
 Рихта | |
| Мапа | |
| |
Ри́хта — село в Україні, у Вишгородського району Київської області. Населення становить 53 осіб.
Виникло у XIX столітті, зафіксоване на 3-верстовій карті 1860-х років під такою ж назвою, але кількість дворів не зазначена.
За даними довідника «Список населенных мест Киевской губернии» (1900), власницький хутір Рихта мав 11 дворів та 65 жителів. Належав княгині Ользі Трубецькій та Марії Каменській. У хуторі було 3 кузні. Хутір входив до складу Горностайпільської волості[1], з 1923 по 1962 - до складу Димерського району, у 1962-1973 - Іванківського району, з 12 квітня 1973 і дотепер село у складі Вишгородського району.
З утворенням сільських рад у 1923 стало центром Рихтянської сільської ради, 10 серпня 1954 року Рихтянська сільська рада увійшла до складу Вахівської сільської ради[2].
1924 року - 65 дворів, 355 жителів[3], 1926 року - 27 дворів, 129 жителів (93 українці та 36 поляків)[4].
Село опинилося в межах заповідника, тож 10 квітня 1972 року його передали зі складу Вахівської до складу Богданівської сільських рад[5]. З 2020 року - в складі Димерської селищної громади, старостинського округу, до складу якого такогож входять села Богдани, Дмитрівка, Ритні, Овдієва Нива, Сухолуччя, Толокунь[6].
Знаходиться у четвертій зоні забруднення від аварії на Чорнобильській АЕС.[7] Під час гігієнічної оцінки стану ґрунтів Київської області за фізико-хімічними показниками був виявлений вищий за фоновий вміст кадмію у ґрунті (0,67 — 0,81 при допустимих рівнях 0,5 мг/кг),[8] а під час контролю вмісту радіонуклідів в продуктах харчування було виявлено перевищення встановлених рівнів у молоці з приватних господарств.[9]
- Лісова
- Подільська
- Шевченка
- ↑ Список населенных мест Киевской губернии / Издание Киевского губернского статистического комитета. – К., 1900, с.1068
- ↑ Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918-2010 рр.: Довідник / Ред. рада: О. М. Бєлая, С. А. Каменєва, О. М. Лужинська. Київська обласна державна адміністрація; Державний архів Київської області. – Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2012, с.65
- ↑ Список поселень Київщини. — К.: Видання газети «Вісник Київського губвиконкому», 1924, с.11
- ↑ Населені місця Київщини. Попередні підсумки перепису населення 17 грудня 1926 року. — К., 1927, с.42
- ↑ Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918-2010 рр.: Довідник / Ред. рада: О. М. Бєлая, С. А. Каменєва, О. М. Лужинська. Київська обласна державна адміністрація; Державний архів Київської області. – Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2012, с.140
- ↑ Димерська громада. Старости
- ↑ Показник радіологічного стану[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Гігієнічна оцінка стану ґрунтів Київської області за фізико-хімічними показниками. Архів оригіналу за 23 жовтня 2007. Процитовано 16 березня 2012.
- ↑ Державна санітарно-епідеміологічна служба Київської області. Радіологічна лабораторія. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 16 березня 2012.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
