Піски глибоководні

Глибоководні піски — піски глибоководних частин басейнів морів та океанів. До них відносять піски, які утворюються на глибинах, що перевищують шельфові, тобто понад 200 м, іноді лише піски глибин понад 2000 м (абісальні відклади).

За складом та походженням глибоководні піски бувають:

• Форамініферові піски. Складаються з черепашок простих одноклітинних організмів — форамініфер з вапняковим скелетом або їхніх уламків. Розміри черепашок таких організмів становлять 50-1000 мкм. Живуть вони в верхніх шарах води з максимальним поширенням до глибини 50-100 м. Відмираючи, форамініфери повільно опускаються на дно, утворюючи різні за гранулометричним складом осади, що залежить від розмірів та збереженості черепашок. Це здебільшого піщано-алевритові або алеврито-пелітові карбонатні утворення, в яких вміст СаСО₃ змінюється від 30-90 до 99%. При хорошій збереженості черепашок утворюються піщані осади. Форамініферові відклади поширені здебільшого на глибинах від 3000 до 4500-4700 м.
• Теригенні піски в турбідітах.
• Вулканотеригенні піски проток острівних дуг.
• Глауконітові піски. Зелені дрібно- і тонкопіщані, піщано-алевритові відклади зі значним вмістом мінералу глауконіту оливково-зеленого кольору. Найбільша кількість глауконітових пісків зустрічається в межах шельфу та в верхній частині континентального схилу, на глибинах від 100 до 1000 м. У більш глибоководних осадах глауконіт зустрічається у вигляді домішок.

Зелені дрібно- і тонкопіщані, піщано-алевритові відклади зі значним вмістом мінералу глауконіту оливково-зеленого кольору. Найбільша кількість глауконітових пісків зустрічається в межах шельфу та в верхній частині континентального схилу, на глибинах від 100 до 1000 м. В більш глибоководних осадах глауконіт зустрічається у вигляді домішок.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (жовтень 2021)