Проєктор

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, додайте виноски з посиланнями на відповідні джерела до тексту статті. (вересень 2023) Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (вересень 2023) Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (вересень 2023)

Проєктор — це світловий прилад, що перерозподіляє світло лампи з концентрованим світловим потоком на поверхню малого розміру або у малому тілесному куті. Проєктори є, в основному, оптико-механічними або оптично-цифровими приладами, що дозволяють за допомогою джерела світла проєктувати зображення об'єктів на поверхню, розташовану поза приладом, — екран. Поява проєкційних апаратів зумовила виникнення кінематографу, який належить до проєкційного мистецтва.

Старий метод проєктування плівки був простий: кожен кадр плівки являв собою крихітну напівпрозору фотографію. Пропускаючи світло через плівку, а потім пропускаючи його ж через лінзу формування зображення, відбувається відображення збільшеної версії крихітного зображення на стіні або екрані.

РК-проєктори працюють трохи інакше. Промінь світла високої інтенсивності проходить через тисячі пікселів, що зміщуються на РК-дисплеї, а не через кадр напівпрозорої плівки. І ці проєктори не просто використовують один РК-дисплей — вони використовують три, тому їх ще називають 3LCD-проєкторами. Світло розділяється на три відтінки, потім проходить через три ЖК-дисплея, а потім об'єднується в призму, щоб створити чітке барвисте зображення, що проєктується на екран.

• Діаскопічний проєкційний апарат — зображення створюються за допомогою променів світла, що проходять крізь світлопроникний носій із зображенням. Це найпоширеніший вид проєкційних апаратів. До них належать такі прилади як: кінопроєктор, діапроєктор, фотозбільшувач, проєкційний ліхтар, кодоскоп та інші.
• Епіскопічний проєкційний апарат — створює зображення непрозорих предметів шляхом проєкції відбитих променів світла. До них належать: епіскоп, мегаскоп.
• Епідіаскопічний проєкцій��ий апарат — формує на екрані комбіновані зображення як прозорих, так і непрозорих об'єктів.
• Мультимедійний проєктор (також використовується термін «Цифровий проєктор») — з появою і розвитком цифрових технологій це найменування отримали два різні класи пристроїв:

• На вхід пристрою подається відеосигнал у реальному часі (аналоговий або цифровий); пристрій проєктує зображення на екран; у цьому разі, можлива наявність звукового каналу.
• Проєктор отримує на окремий чи вбудований у пристрій носій, або з локальної мережі, файл чи сукупність файлів (слайдшоу) — масив цифрової інформації, декодує його та проєктує відеозображення на екран з можливістю відтворювати також і звук. Фактично, він є поєднанням в одному пристрої мультимедійного програвача і власне проєктора.

• Лазерний проєктор — виводить зображення за допомогою променю лазеру.

Назву «цифровий проєктор» пов'язано перш за все, зі звичним нині застосуванням у таких проєкторах цифрових технологій обробки інформації та формування зображення. До появи цифрових технологій, телевізійний аналоговий сигнал проєктувався за допомогою аналогових приладів.

• CRT проєктор — аналоговий пристрій, в якому зображення створюється на екрані за допомогою трьох електронно-променевих трубок, відтак, проєктується на екран трьома об'єктивами.
• Проєктор з модуляцією світла на масляній плівці — різновид «світло-клапанних» пасивних систем. Аналоговий електронно-променевий й оптичний пристрій, розрахований на керування потужним світловим потоком для створення зображення на екрані великого розміру. На основі системи «Ейдофор», яка серійно випускалася, було, зокрема, реалізовано перший великий телевізійний екран (чорно-білий) Центру управління космічними польотами СРСР.

Принцип дії проєктора з модуляцією світла полягає у тому, що потік світла падає послідовно на два растри, котрі поглинають світлові промені. Між растрами знаходиться масляна плівка на дзеркальній поверхні і, якщо її не збурено, світло виявляється затриманим обома растрами й екран є цілком чорним. Масляна плівка поміщається всередину електронно-променевої трубки, яка і формує на ній розподіл заряду згідно з параметрами відео зображення. Розподіл заряду, у поєднанні з доданим до дзеркала потенціалом, породжує збурення поверхні плівки. Проходячи крізь цю ділянку плівки, світловий потік проходить повз другий растр і потрапляє на екран у відповідну точку.

Перевага проєктора такого типу полягає у практичній відсутності обмеження на потужність світлового потоку, оскільки сам керований елемент не поглинає керованої частини світлового потоку, а паразитне поглинання, легко компенсується охолодженням металевого дзеркала, на якому знаходиться плівка. Охолоджувати — ж слід лише растри та лампу. На практиці, було досягнуто світловий потік у 10 000 люмен.

Вадою є те, що найбільший досяжний світловий потік складає менше половини світлового потоку лампи, навіть за максимальної яскравості кадру.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Проєктор

• Проєкційна відстань
• Проєкційний коефіцієнт
• Проєкційне суміщення
• Проєкційний об'єктив
• Фотозбільшувач
• Йонний проєктор
• Вимірювальний проєктор
• Камера-обскура
• Побутова техніка

• Проєктор // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
• https://www.proektor.org/voprosy/chto-takoe-proektor-i-kak-on-rabotaet/ [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

• Проекційний апарат, проектор // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 162. — ISBN 978-966-7407-83-4.