Перейти до вмісту

Проценко Микола Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Проценко Микола Володимирович
Псевдоусиновлений дідом, мав по-батькові Федорович
Народився19 грудня 1921(1921-12-19)
Ніжин
Помер30 вересня 1962(1962-09-30) (40 років)
Київ
ПохованняБайкове кладовище
Національністьукраїнець
Діяльністьспівак (баритон)
Відомий завдякиспівак хору ім. Г. Верьовки (1949–1951)
актор Київського театру оперети (1952–1962)
БатькоВолодимир Федорович Проценко (1899–1937)
МатиТетяна Іванівна Іваненко (1901–1984)
Родичідід Проценко Федір Данилович
дядько Проценко Андрій Федорович
У шлюбі зСавченко Антоніна Антонівна

Проценко Микола Володимирович (*  19 грудня 1921(19211219), Ніжин — † 30 вересня 1962, Київ) — український співак (баритон), відомий за виступами в хорі ім. Г. Верьовки (1949–1951) та Київському театрі оперети (1952–1962). Внук Проценка Федора Даниловича.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Ніжині 19 грудня 1921(19211219) року в сім'ї Володимира Федоровича Проценка (1899–1937) (сина відомого хормейстера і педагога Проценка Федора Даниловича (1866–1942)) і педагога Тетяни Іванівни Іваненко (1901–1984). Батько Миколи в радянські часи став профспілковим діячем, завідувачем міського відділу освіти. В 1937 році він був репресований, після чого дід Федір Данилович усиновив Миколу і його сестру Люсю і їх записали по-батькові Федоровичі.[1]

Під час німецької окупації в Ніжині Микола був заступником керівника підпільної групи акторів.

1949–1951 — соліст (баритон) хору ім. Г. Г. Верьовки.

1952–1962 — соліст Київського театру оперети.

Був одружений з заслуженою артисткою УРСР А. Савченко, яка також працювала в Київській опереті.

Помер у Києві 30 вересня 1962 року. Похований на Байковому кладовищі.[2]

  • Кобзар («Червона калина» О. Рябова)[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мій дід [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]Фонд Людмили Проценко
  2. Збірник на пошану Л. А. Проценко [Архівовано 28 грудня 2017 у Wayback Machine.]Архивное дело
  3. Український радянський музичний театр (1917–1967): нариси історії / Ю. О. Станішевський. — К.: Наукова думка, 1970. — с. 256

Посилання

[ред. | ред. код]