Прозорова Наталія Сергіївна

Наталія Сергіївна Прозорова
рос. Наталья Сергеевна Прозорова
Народилася	4 жовтня 1922(1922-10-04) Вологда
Померла	21 листопада 2006(2006-11-21) (84 роки) Київ
Країна	СРСР  Україна
Національність	росіянка
Діяльність	науковиця
Alma mater	Московський юридичний інститут
Галузь	правознавство
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор юридичних наук
Партія	КПРС
Нагороди

Наталія Сергіївна Прозорова (рос. Наталья Сергеевна Прозорова; 4 жовтня 1922, м. Вологда, РРФСР — 21 листопада 2006, м. Київ, Україна) — український та російський правознавець, доктор юридичних наук (з 1985), професор (з 1986).

У 1940 році вступила до Всесоюзного юридичного заочного інституту (ВЮЗІ) Прокуратури СРСР. У 1941 році з 2-го курсу цього вишу пішла на фронт. Учасник німецько-радянської війни з травня 1944 року. Воювала на Західному та 3-му Білоруському фронтах начальником радіостанції 426-го окремого батальйону зв'язку 173-ї стрілецької Оршанської Червонопрапорної дивізії, сержант. Член ВКП(б).

У 1948 році закінчила Московський юридичний інститут НКЮ СРСР. Після закінчення аспірантури цього вишу працювала в ньому (з 1951): старшим викладачем, а після злиття інституту з юридичним факультетом Московського університету — доцентом цього факультету. З 1961 — у Києві: доцент Київської ВШ МВС СРСР; доцент, завідувач кафедри теорії держави і права, професор кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Київського університету. Від 1991 — професор юридичного факультету Міжнародного Соломонового університету, Інституту економіки, управління і господарського права, Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова (всі в Києві), Запорізького університету. Досліджувала проблеми історії політичних і правових учень. Автор понад 60 наукових та навчально-методичних праць.

Нагороджена українським орденом «За мужність» 3-го ступеня (14.10.1999), радянськими орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня (11.03.1985), Червоної Зірки (10.04.1945), Слави 3-го ступеня (…) і медалями, в тому числі двома «За відвагу» (24.07.1944, 27.03.1945).

• «Політичні і правові погляди Джона Лільберна» (1960);
• «Томас Мор. З історії політичної і правової думки» (1983 у співавторстві);
• «Історія політичних і правових вчень» (ч.1. 1991- у співавторстві);
• «Робесп'єр проти Монтеск'є, або знову про розподіл влад» (1995);
• «М. П. Драгоманов про розвиток конституціоналізму» (1997);
• «П. І. Пестель: конституційний та інші законодавчі проєкти» (2000).

• Енциклопедія Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
• Юридичний тлумачник.
• В. П. Горбатенко. Прозорова // Юридична енциклопедія: в 6 Т./Під ред. Ю. С. Шемшученко. — Київ: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — Т. 5., С. 155—156. — ISBN.URL.

Це незавершена стаття про українську науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.