Перейти до вмісту

Потвори (фільм, 1932)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Потвори
Freaks
Жанрфільм жахів
драма
РежисерТод Броунінг
ПродюсерТод Броунінг
Дуейн Еспер
Гільдегард Стад��
СценаристАль Боасберг
Віліс Голдбек
Леон Гордон
На основіSpursd
У головних
ролях		Воллес Форд
Ольга Бакланова
Лейла Хайамс
Генрі Віктор
Шлітц
ОператорМеррітт Герстад
КінокомпаніяMetro-Goldwyn-Mayer (MGM)
Дистриб'юторMetro-Goldwyn-Mayer і Netflix
Тривалість64 хвилин
Моваанглійська, французька[1] і німецька[2]
КраїнаСША США
Рік1932
Кошторис300 000 $
IMDbID 0022913
CMNS: Потвори у Вікісховищі

«Потвори» (також Виродки, англ. Freaks) — американський художній фільм 1932 режисера Тода Броунінга, драма з елементами фільму жахів. Вільна екранізація оповідання Тода Роббінса[en] «Шпори».

Зміст

[ред. | ред. код]

Клеопатра — акробатка в цирку. Їй освідчувався ліліпут Ганс, але дівчина віддала перевагу місцевому культуристу Геркулесу. Однак виявляється, що Ганс казково багатий. Тоді Клеопатра вирішує вийти за нього й отруїти новоспеченого чоловіка. План зривається, і тепер гімнастці доведеться платити за свій огидний вчинок, тому що більша частина трупи вирішує помститися.

Ролі

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Воллес Форд Фросі Фросі
Лейла Хайамс Венера Венера
Ольга Бакланова Клеопатра Клеопатра
Роско Ейтс Роско Роско
Генрі Віктор Геркулес Геркулес
Гаррі Ерлс Ганс Ганс
Дейзі Ерлс Фріда Фріда
Роуз Діон мадам Тетралліні мадам Тетралліні
Дейзі і Віолетта Хілтон сіамські близнюки сіамські близнюки
Шлітц грає самого себе грає самого себе
Принц Рандіан грає самого себе грає самого себе
Жозефіна Джозеф гермафродит гермафродит
Ольга Родерік (Джейн Барнел) бородата жінка бородата жінка
Джонні Ек людина без нижній частині тулуба людина без нижній частині тулуба

Історія створення

[ред. | ред. код]

Компанія MGM придбала права на оповідання Роббінса в 1920-х за наполяганням Броунінга. У червні 1932 Ірвінг Тальберг запропонував Броунинг постановку «Арсена Люпена» з Джоном Беррімором. Броунінг відмовився, воліючи продовжити роботу над «виродками», розпочату ще в 1927 р. На його прохання до проєкту залучили сценаристів Вілліса Голдбек і Елліотта Клоусон. Також у написанні сценарію брали участь Леон Гордон, Едгар Аллан Вулф, Ел Боусберг і Чарльз Макартур. Сценарій сформувався за 5 місяців, від оригінальної розповіді в ньому залишилася хіба що одруження ліліпута на звичайній жінці і їх весільний бенкет. Планувалась участь у фільмі Віктора Мак-Лаглен (Геркулес), Мірни Лой (Клеопатра) та Джин Гарлоу (Венера), але Тальберг вирішив не залучати до роботи зірок першої величини.

При зйомках фільму Тод Броунинг керувався в чому власним життєвим досвідом — в 16 років він втік з родини й довго працював у бродячому цирку.

У фільмі знімалася найдивовижніша група акторів з фізичними відхиленнями за всю історію кінематографа. Тод Броунинг запросив на кастинг більшість відомих циркових виродків з усіх бродячих цирків США. Цікаво, що всі циркові артисти — потвори у фільмі — за винятком Гаррі й Дейзі Ерлс — названі своїми справжніми іменами, що додає картині відтінок документальності.

Зйомки тривали з жовтня по грудень 1931 року. Тривалість фільму становила 90 хвилин, але за результатами тестових переглядів (одна глядачка загрожувала MGM судом за те, що від перегляду у неї стався викидень) студія скоротила фільм до 64 хвилин. Купюрам піддалися сцени розправи над Клеопатрою, кастрації Геркулеса, кілька комедійних моментів і велика частина оригінального епілогу; були додані новий пролог з балаганним закликальником і епілог, що демонстрував примирення закоханих ліліпутів. Прем'єра цієї версії відбулася в Лос-Анджелесі 20 лютого 1932 року.

Значення і вплив

[ред. | ред. код]

Сучасники виявилися не готові до запропонованого Броунингом рівню відвертості. Ніякі цензурні скорочення не могли врятувати «виродків» від провалу в прокаті. Фільм на три десятиліття виявився похований в студійному архіві, був заборонений до показу в цілому ряді країн (зокрема, у Великій Британії та в Австралії) і американських штатів і міст (деякі з цих заборон офіційно не зняті дотепер і формально вважаються чинними). За легендою, студія була так налякана негативною реакцією публіки на фільм, що про всяк випадок знищила його негатив. Після зняття фільму з прокату, права на його показ придбав у студії відомий антрепренер бродячих балаганів Дуейн Еспер, який показував фільм під назвами «Заборонене кохання» і «Помилки природи» під час вистав.

В 1961 року фільм був заново відкритий і швидко набув культовий статус. Він справив великий вплив на нонконформістські культурні течії 1960-х років — наприклад, на класика сучасної фотографії Діану Арбюс. В 1967 року фільм вшанували спеціальною експозицією в нью-йоркському Музеї сучасного мистецтва. В 1994 році фільм, який має велике мистецьке значення, був внесений до Національного реєстру фільмів.

Пісня Девіда Бові «Diamond Dogs» відкривається посиланням на цей фільм:

Постер фільму з зображенням персонажа Ольги Бакланової

As they pulled you out of the oxygen tent, You ask for the latest party, With your silicone hump and your ten inch stump, Dressed like a priest you was, Tod Browning's freak you was

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://moviepilot.com/posts/2014/06/25/500films-freaks-1931-review-1566470
  2. ↑ http://www.sixteen2nine.com/?pid=2&q=qxyay&yf=1921&yt=1940

Посилання

[ред. | ред. код]
  • «Потвори» на сайті IMDb (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Потвори_(фільм,_1932)