Перейти до вмісту

Порчинський Йосип Алоїзович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Йосип Порчинський
Ім'я при народженніПорчинський Йосип Алоїзович
Народився9 (21) лютого 1848 Редагувати інформацію у Вікіданих
Новокатеринослав, Куп'янський повіт, Харківська губернія
Помер8 (21) травня 1916 (68 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Петроград, Російська імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
Діяльністьентомолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСанкт-Петербурзький університет
Галузьдиптерологія[2], ентомологія[2] і agricultural entomologyd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладБюро прикладної ентомології Міністерства землеробства
ЧленствоQ4401053?[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:працям з вивчення шкідливих комах
Нагородимала срібна медаль Руського географічного товариства

Йо́сип Алоі́зович Порчи́нський (9 (21) лютого 1848, Новокатеринослав, Куп'янський повіт, Харківська губернія — 8 (21) травня 1916, Петроград, Російська імперія) — російський ентомолог українського ��оходження, один з фундаторів медичної, сільськогосподарської та лісової ентомології в Росії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у військовому поселенні Новокатеринослав Купянського повіту Харківської губернії у родині військового лікаря Йосипа Порчинського[4] та його дружини С. І. Євневич[5] . Закінчивши природниче відділення фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету (1871), працював у Російському ентомологічному товаристві: консерватором (хранителем колекцій) та бібліотекарем, вченим секретарем (1874), віце-президентом (1896).

Чимало їздив країною (Європейська частина, Кавказ, Західний Сибір), надаючи практичну допомогу у визначенні комах, плануванні боротьби з шкідливими видами, збирав науковий матеріал. З 1895 року і до кінця життя очолював ентомологічне бюро міністерства землеробства[6].

Нагороджений малою срібною медаллю Російського географічного товариства (1888)[7].

Похований на Смоленському кладовищі в Санкт-Петербурзі.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Галуззю основних наукових інтересів І. А. Порчинського була прикладна ентомологія. Він досліджував комах, що пошкоджують культивовані та лісові рослини, є паразитами або переносять хвороби людини й худоби, а також корисних комах (наприклад, сонечок[8] та інших). Особливу увагу він приділяв вивченню комах з ряду Двокрилі. Одним з перших в країні пропагував використання паразитичних та хижих комах для боротьби з шкідливими видами (біологічний захист рослин). Описав як нові для науки близько 130 видів комах.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Biographies of the Entomologists of the WorldSenckenberg German Entomological Institute.
  2. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. «Благодарить именем Академии»: центральноазиатские коллекции Зоологического музея в хронике заседаний Физико-математического отделения ИАН, 1874–1894, “To Give Thanks on Behalf of the Academy”: Central-Asian Collections of the Zoological Museum in the Annals of the Department of Physic and Mathematic of the Imperial Academy of Sciences, 1874–1894 // Историко-биологические исследования — 2014. — Т. 6, вып. 4. — С. 80–104. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  4. Якобсон Г. Г. Иосиф Алоизиевич Порчинский // Известия Отдела Прикладной энтомологии, 1921, т. 1, с. 14-27
  5. Материалы для истории научной и прикладной деятельности в России по зоологии и соприкасающимися с нею отраслями знания преимущественно за последнее тридцатипятилетие (1850—1888), собранные Ан. Богдановым, председателем Зоологического Отделения Общества, т. 2. — М.: Тип. М. Г. Волчанинова,1889. http://forum.vgd.ru/161/14640/
  6. Гончаров Н. П. — Государственная организация аграрной науки в России (175 лет РАСХН). Историко-биологические исследования № 3, том 4, 2012.http://cyberleninka.ru/article/n/gosudarstvennaya-organizatsiya-agrarnoy-nauki-v-rossii-k-175-letiyu-rashn
  7. Перечень награждённых знаками отличия Русского географического общества (1845—2012). http://ansya.ru/health/ispolnitelenaya-direkciya-perechene-nagrajdennih-znakami-otlic/pg-3.html[недоступне посилання]
  8. Порчинский И. А. Наши божьи коровки (Coccinellidae) и их хозяйственное значение: Сельскохозяйственная монография. — СПб, Тип. М. Меркушева, 1912. — 88 с.