Перейти до вмісту

Помірна коаліційна партія (Швеція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Помірна коаліційна партія

швед. Moderata samlingspartiet
Країна Швеція
Голова партіїУльф Крістерссон
Дата заснування17 жовтня 1904
Штаб-квартираСтаре місто, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція
Ідеологіяліберальний консерватизм
Членство в міжнародних організаціяхЄвропейська народна партія
Центристський демократичний інтернаціонал
Кількість членів 40 602[1]
Офіційний сайтmoderat.se

Поміркована коаліційна партія (швед. Moderata samlingspartiet або скор. Moderaterna) — ліберально-консервативна [2] [3] [4] [5] політична партія Швеції. Партія загалом підтримує зниження податків, вільний ринок, громадянські свободи та економічний лібералізм. [6] На міжнародному рівні вона є повноправним членом Міжнародного демократичного союзу [7] та Європейської народної партії. [8]

Партія була заснована в 1904 році. У 19041938 називалася «Союз загальних виборів» (швед. Allmänna valmansförbundet), в 19381952 — «Національна організація правих» (швед. Högerns riksorganisation), в 19521968 — «Права партія» (швед. Högerpartiet), з 1968 носить сучасну назву.[9]

Обіймаючи незначні посади у правоцентристських урядах, помірковані врешті-решт стали провідною опозиційною партією Шведській соціал-демократичній партії , і відтоді ці дві партії домінували в політиці Швеції. Після парламентських виборів 1991 року лідер партії Карл Більдт сформував уряд меншості, першу адміністрацію з 1930 року, яку очолив член партії, яка проіснувала три роки. Під керівництвом лідера партії та прем'єр-міністра Фредріка Райнфельда партія повернулася в уряд після загальних виборів 2006 і 2010 років. У 2010 році партія була провідним членом правоцентристської коаліції Альянсу (разом з Центристською партією, Християнськими демократами та Ліберальною народною партією) і здобули найкращий результат за всю історію (30,1%), незважаючи на те, що коаліція не змогла здобути більшість. [10]

З 1 жовтня 2017 року партію очолює Ульф Крістерссон.[11]

Ідеологія

[ред. | ред. код]

Свою ідеологію партія характеризує, як суміш лібералізму і консерватизму (ліберальний консерватизм). Партія виступає за вільну ринкову економіку, приватизацію, зниження податків, підтримує одностатеві шлюби і права сексуальних меншин. У той же час, приділяє велику увагу боротьбі зі злочинністю, пропонуючи: посилити покарання за деякі злочини, збільшити кількість поліцейських, ввести національну заборону на жебрацтво. Підтримує посилення імміграційної політики.[12]

Виступає за вільний ринок, приватизацію. Підтримує членство Швеції в Європейському союзі, виступала за перехід Швеції на євро і приєднання до НАТО.

В період керівництва Фредріка Райнфельдта (2003—2015) партія повільно рухалася в бік політичного центру, а також прийняла більш прагматичні погляди — відмовилася від деяких своїх старих пропозицій таких, як введення пропорційного оподаткування і збільшення витрат на оборону. Влітку 2014 року Райнфельдт закликав жителів Швеції «відкрити свої серця мігрантам».

10 січня 2015 року лідером партії було обрано Анну Кінберг Батру. Під її керівництвом партійна ідеологія зрушила вправо, зокрема, партія переглянула свої перш ліберальні погляди на імміграцію. У період міграційної кризи партія виступала за введення прикордонного контролю, посилення правил для возз'єднання з сім'єю і скорочення соціальних виплат біженцям. У своїй промові на Альмедаленському тижні в 2016 році Анна Кінберг Батра заявила, що іммігрантам слід вивчати шведську мову і ставати частиною шведського суспільства.

З 1 жовтня 2017 року партію очолює Ульф Крістерссон.

Участь у виборах

[ред. | ред. код]

На виборах в Риксдаг 17 вересня 2006 набрала 26,23 % (1 456 014) голосів і отримала 97 місць з 349, посівши 2-е місце.

На парламентських виборах 2010 року партія набрала 1 729 010 (30 %) голосів і отримала 107 депутатських мандатів.

На виборах, що відбулися у 2014 році партія набрала 23.33 % голосів і отримала 84 місця в Риксдазі зайнявши друге місце.

На виборах 2018 року, партія набрала 19.8 % голосів і отримала 70 місць у парламенті, посівши друге місце.

Риксдаг

[ред. | ред. код]
Вибори Голоси % Місць +/– Уряд
1911 188,691 31.1 (#2)
65 / 230
Опозиція
березень
1914
286,250 37.7 (#1)
86 / 230
21 Опозиція
вересень
1914
268,631 36.7 (#1)
86 / 230
Опозиція (1914-1917)
Уряд меншості (1917)
1917 182,070 24.7 (#3)
59 / 230
27 Опозиція
1920 183,019 27.9 (#2)
70 / 230
11 Опозиція
1921 449,257 25.8 (#2)
62 / 230
8 Опозиція (1921-1923)
Уряд меншості (1923-1924)
1924 461,257 26.1 (#2)
65 / 230
3 Опозиція
1928 692,434 29.4 (#2)
73 / 230
8 Уряд меншості (1928-1930)
Опозиція (1930-1932)
1932 576,053 23.1 (#2)
58 / 230
15 Опозиція
1936 512,781 17.6 (#2)
44 / 230
9 Опозиція (1936-1939)
Коаліція (1939-1940)
1940 518,346 18.0 (#2)
42 / 230
2 Коаліція
1944 488,921 15.8 (#2)
39 / 230
3 Коаліція (1944-1945)
Опозиція (1945-1948)
1948 478,779 12.3 (#2)
23 / 230
16 Опозиція
1952 543,825 14.4 (#3)
31 / 230
8 Опозиція
1956 663,693 17.1 (#3)
42 / 231
11 Опозиція
1958 750,332 19.5 (#2)
45 / 233
3 Опозиція
1960 704,365 16.6 (#3)
39 / 233
6 Опозиція
1964 582,609 13.7 (#4)
33 / 233
6 Опозиція
1968 621,031 12.9 (#4)
32 / 233
1 Опозиція
1970 573,812 11.5 (#4)
41 / 350
9 Опозиція
1973 737,584 14.3 (#3)
51 / 350
10 Опозиція
1976 847,672 15.6 (#3)
55 / 349
4 Коаліція (1976-1978)
Опозиція (1978-1979)
1979 1,108,406 20.3 (#2)
73 / 349
18 Коаліція
1982 1,313,337 23.6 (#2)
86 / 349
13 Опозиція
1985 1,187,335 21.3 (#2)
76 / 349
10 Опозиція
1988 983,226 18.3 (#2)
66 / 349
10 Опозиція
1991 1,199,394 21.9 (#2)
80 / 349
14 Коаліція
1994 1,243,253 22.4 (#2)
80 / 349
0 Опозиція
1998 1,204,926 22.9 (#2)
82 / 349
2 Опозиція
2002 791,660 15.1 (#2)
55 / 349
27 Опозиція
2006 1,456,014 26.2 (#2)
97 / 349
42 Коаліція
2010 1,791,766 30.1 (#2)
107 / 349
10 Коаліція
2014 1,403,630 23.3 (#2)
84 / 349
23 Опозиція
2018 1,284,698 19.8 (#2)
70 / 349
14 Опозиція
2022 1,237,428 19.1 (#3)
68 / 349
2 TBD

Європарламент

[ред. | ред. код]
Вибори Голосів % Місць +/–
1995 621,568 23.2 (#2)
5 / 22
1999 524,755 20.7 (#2)
5 / 22
0
2004 458,398 18.3 (#2)
4 / 19
1
2009 596,710 18.8 (#2)
4 / 18

4 / 20
0
0
2014 507,488 13.7 (#3)
3 / 20
1
2019 698,770 16.8 (#2)
4 / 20
1

Організаційна структура

[ред. | ред. код]

УКП складається з федерацій (förbund), федерації з районів (krets), райони із партійних об'єднань (partiförening).

Вищий орган — партійна конференція (partistamma), між партійними конференціями — партійні ради (partiråd), між партійними радами — партійне правління (partistyrelse), найвища посадова особа — партійний голова (partiordföranden), інші посадові особи — віце-голови, партійний секретарь (partisekreteraren), партійний скарбник (partikassör).

Федерації

[ред. | ред. код]

Федерації відповідають ленам.

Вищий орган федерації — федеральна конференція (förbundsstämma), між федеральними конференціями — федеральна рада (förbundsråd), між федеральними радами — федеральне правління (förbundsstyrelse), найвища посадова особа союзу — федеральний голова (förbundsordföranden).

Райони

[ред. | ред. код]

Райони відповідають старим одномандатним округам, що об'єднує одну або кілька комун.

Вищий орган району — районне річне зібрання (kretsårsmöte), між їх засіданнями — районне правління (kretsstyrelse), найвища посадова особа району — районний голова (kretsordförande).

Партійні об'єднання

[ред. | ред. код]

Вищий орган партійного об'єднання — річні збори об'єднання (föreningsårsmöte), між річними зборами об'єднання — правління об'єднання (föreningsstyrelse), найвища посадова особа партійного об'єднання — голова об'єднання (föreningsordförande).

Суміжні організації:

  • Помірний союз молоді (Moderata Ungdomsförbundets)
  • Помірні жінки (Moderatkvinnorna)
  • Помірні студенти (Moderata Studenter)
  • «Відкриті помірні» (Öppna Moderater) — ЛГБТ організація
  • Пенсіонери поміркованої партії (Moderata samlingspartiets seniorer)

Молодіжне крило

[ред. | ред. код]

Помірний союз молоді (Moderata Ungdomsförbundets), складається з округів (distrikt), округи з об'єднань (föreningen), вищий орган — конференція союзу (förbundsstämma), між конференціями союзу — правління союзу (förbundsstyrelsen), найвища посадова особа Помірного союзу молоді — голова спілки (förbundsordförande).

Округи Помірного союзу молоді

[ред. | ред. код]

Округу відповідають ленам.

Вищий орган округу — окружна конференція (distriktsstämma), між окружними зборами — окружне правління (distriktsstyrelsen), вища посадова особа — окружний голова (distriktordförande),

Об'єднання Помірного союзу молоді

[ред. | ред. код]

Вищий орган об'єднання — річні збори об'єднання (föreningsårsmötet), між річними зборами — правління об'єднання (föreningsstyrelse), найвища посадова особа об'єднання — голова об'єднання (föreningsordförande).

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Grafik: Medlemsras för partierna – SD går mot strömmen
  2. Peter Viggo Jakobsen (2006). Nordic Approaches to Peace Operations: A New Model in the Making?. Taylor & Francis. с. 184. ISBN 978-0-415-38360-8.
  3. Anja Timm (2008). Practices of Transparency: exporting Swedish business culture to the Baltic states. У Christina Garsten; Monica Lindh De Montoya (ред.). Transparency in a New Global Order: Unveiling Organizational Visions. Edward Elgar Publishing. с. 43. ISBN 978-1-84844-135-4.
  4. Björn Wittrock (2012). The Making of Sweden. У Johann Pall Arnason; Bjorn Wittrock (ред.). Nordic Paths to Modernity. Berghahn Books. с. 104. ISBN 978-0-85745-270-2.
  5. Hariz Halilovich (2013). Places of Pain: Forced Displacement, Popular Memory and Trans-local Identities in Bosnian War-torn Communities. Berghahn Books. с. 208. ISBN 978-0-85745-777-6.
  6. Klaus Misgeld; Karl Molin (2010). Creating Social Democracy: A Century of the Social Democratic Labor Party in Sweden. Penn State Press. с. 430. ISBN 978-0-271-04344-9.
  7. Member Parties. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 27 серпня 2013.
  8. Member Parties. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
  9. Partihistorik | Nya Moderaterna. moderaterna.se. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
  10. Pollard, Niklas; Shanley, Mia. Centre-right wins Swedish vote but short of majority. Reuters. Процитовано 18 вересня 2022.
  11. Who is Sweden's Moderate opposition leader Ulf Kristersson?. www.thelocal.se (брит.). 3 вересня 2018. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
  12. Vår politik i korthet | Nya Moderaterna. moderaterna.se. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 22 червня 2019.