Перейти до вмісту

Поверхня Больци

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Поверхня Больци (крива Больци) — компактна ріманова поверхня роду 2 з максимальним можливим порядком конформної групи автоморфізмів для цього порядку, а саме, з групою GL2(3) порядку 48. Повна група автоморфізмів (включно з відобиттями) є напівпрямим добутком порядку 96. Афінну модель поверхні Больци можна отримати як геометричне місце точок, що задовольняють рівнянню

в . Поверхня є гладким розширенням[en] афінної кривої. З усіх гіперболічних поверхонь роду 2 поверхня Больци має найвищу систолу. Як гіпереліптична ріманова поверхня вона виникає як розгалужене подвійне покриття ріманової сфери з точками розгалуження в шести вершинах правильного октаедра[en], вписаного в сферу, що видно з наведеної формули.

Увів Оскар Больца[en] 1887 року.

Трикутна поверхня

[ред. | ред. код]
Замощення поверхні Больци відображеннями області є часткою розсіченої восьмикутної мозаїки порядку 3[en] .

Поверхня Больци є (2,3,8)-трикутною поверхнею (трикутник Шварца): фуксова група, що визначає поверхню Больцы, є підгрупою групи, утвореної відбиттями відносно сторін гіперболічного трикутника з кутами . Ця підгрупа є підгрупою з індексом групи відбиттів, що складається з добутку парного числа відбиттів і має абстрактне подання в термінах генераторів та відношень , а також . Фуксова група , яка визначає поверхню Больци, є також підгрупою (3,3,4) групи трикутника, яка є підгрупою з індексом 2 групи трикутника (2,3,8). Група (2,3,8) немає реалізації у термінах алгебри кватерніонів, але група (3,3,4) — має.

Під дією на диск Пуанкаре фундаментальною областю поверхні Больци є правильний восьмикутник з кутами у точках

,

де . Протилежні сторони восьмикутника ототожнюються під впливом фуксової групи. Генераторами служать матриці:

,

де і , разом із оберненими їм. Генератори задовольняють співвідношенню:

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Oskar Bolza. On Binary Sextics with Linear Transformations into Themselves // American Journal of Mathematics. — 1887. — Т. 10, вип. 1. — С. 47–70. — DOI:10.2307/2369402.
  • Katz M., Sabourau S. An optimal systolic inequality for CAT(0) metrics in genus two // Pacific J. Math.. — 2006. — Т. 227, вип. 1. — С. 95–107. — arXiv:math.DG/0501017. — DOI:10.2140/pjm.2006.227.95.
  • Maclachlan C., Reid A. The Arithmetic of Hyperbolic 3-Manifolds. — New York : Springer, 2003. — Т. 219. — (Graduate Texts in Math.) — ISBN 0-387-98386-4.