Перемога (Середино-Будська міська громада)
| село Перемога | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Сумська область | ||||
| Район | Шосткинський район | ||||
| Тер. громада | Середино-Будська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA59100130160059368 | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 16 | ||||
| Поштовий індекс | 41032 | ||||
| Телефонний код | +380 5451 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 52°11′43″ пн. ш. 33°52′45″ сх. д. / 52.19528° пн. ш. 33.87917° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
164 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 41000, Сумська обл., Шосткинський р-н, м. Cередина-Буда, вул. Центральна, буд. 25 | ||||
| Карта | |||||
  Перемога | |||||
 Перемога | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
Перемо́га — село в Україні, у Середино-Будській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 16 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Великоберізківська сільська рада.
Село Перемога знаходиться на лівому березі річки Знобівка, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Чернацьке, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Велика Берізка.
За час свого існування населений пункт кілька разів змінював свою назву і в різний час називався по-різному: хутір Ішутин - 1779-1781 рр., хутір Ішуткин (Кравченко) - 1859 р., хутір Ішуткин - 1892, 1897, 1901, 1913, 1917 рр., хутір Ішуткин (Сибілів) - 1923 р., а після Німецько-радянської війни, 1 вересня 1946 року, був перейменований в село Перемогу, на честь перемоги над нацистською Німеччиною.
На гербі зображено річку Знобівка, на одному березі якого зображено руку яка стискає колосок, що вказує на сільське господарство. На іншому березі річки зображено гілочку черемхи з достиглими ягодами - що символізує великий лісовий масив на іншому березі річки та багаті місця для збору дикоросів.
Вперше населений пункт згадується в описі Новгород-Сіверського намісництва у 1779—1781 роках під назвою Ішутин хутір. На той час він перебував у володінні Борисоглібського кафедрального монастиря Чернігівської архієпископії, який володів у ньому одним млином при двох колесах на річці Знобівка, який був побудований до 1765 року, і однією хатою для мірошника.
У 1786 році російська імператриця Катерина II відібрала у монастирів Київської, Чернігівської та Новгород-Сіверської єпархій всі хутора, села і зарахувала їх до казенного відомства. Однак Ішутин хутір якимось чином опинився у володінні приватних осіб. У 1859 році, напередодні скасування кріпацтва, у ньому нараховувалося 7 домогосподарств, в яких проживали 17 чоловіків та 21 жінка. Хутір значився власницьким і належав комусь з місцевих поміщиків.
За переказами, напередодні до Жовтневого перевороту 1917 року в Ішутині оселився поміщик Сибіль. Він побудував в хуторі власний будинок з господарськими будівлями і зайнявся сільським господарством, вирощуванням конопель та інших сільськогосподарських культур. Однак після приходу до влади більшовиків Сибіль покинув свій хутір, а його будинок перейшов у власність держави і ще тривалий час використовувався під школу.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області» увійшло до складу Середино-Будської міської громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Середино-Будського району, село увійшло до Шосткинського району[2].
14 серпня 2024 року село зазнало атаки агресора. Оперативне командування «Північ» зафіксувало 3 вибухи, ймовірно КАБ[3].
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Оперативні дані про обстріли від ОК “Північ”. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 19 серпня 2024.