Пентті Ескола

Пентті Ескола
фін. Pentti Eelis Eskola
Народився	8 січня 1883(1883-01-08)[1][2][…] Honkilahtid, Або-Б'єніборзька губернія, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія
Помер	6 грудня 1964(1964-12-06)[4][2][…] (81 рік) Гельсінкі, Фінляндія[4]
Країна	Російська імперія  Російська республіка  Фінляндія
Діяльність	геолог, викладач університету
Alma mater	Гельсінський університет[d]
Галузь	геологія[5]
Заклад	Гельсінський університет
Членство	Леопольдина Шведська королівська академія наук Гайдельберзька академія наук Національна академія наук США
У шлюбі з	Helena Syrjälä-Eskolad
Нагороди	медаль Пенроуза (1951) медаль Леопольда фон Бухаd (1962) премія Ветлесена (1964) медаль Волластона (1958) Q117353804?

Пентті Ееліс Ескола (фін. Pentti Eelis Eskola 8 січня 1883, Леллайнен, Хонкілахті, — 6 грудня 1964, Гельсінкі)  — фінський геолог і петрограф, член Академії Фінляндії (1921).

Закінчив Гельсінський університет (1906).

З 1910 р. викладав у цьому університеті, у 1924—53 рр. — професор мінералогії і петрографії.

З 1928 р. — директор інституту геології.

Досліджував геологію Скандинавії, Північної Америки та Забайкалля. Основні праці — з докембрію Фінляндії та Карелії. Вивчав метаморфізм гірських порід, явище анатексису, генезис гранітної магми. Вперше застосував принципи фізичної хімії до проблем петрографії. Сформулював поняття «мінеральна фація» (1920), раніше введене Аманцом Греслі.

• The mineral facies of rocks, Christiania, 1920; On the principles of metamorphic differentiation, «Bull. de la Commission géologique de Finlande», 1932, № 97; The Precambrian of Finland, в кн.: Precambrian, v. 1, N. Y. — L. — Sidney, 1963.
• Ескола Пентті
• Unterteilung nach dem Konzept der metamorphen Fazies.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}