Перейти до вмісту

Пабло Барріос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Барріос, а друге (материне) прізвище Рівас.
Ф
Пабло Барріос
Особисті дані
Повне ім'я Пабло Барріос Рівас
Народження 15 червня 2003(2003-06-15) (21 рік)
  Мадрид, Іспанія
Зріст 181 см
Вага 75 кг
Громадянство Іспанія Іспанія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Іспанія «Атлетіко» (Мадрид)
Номер 8
Юнацькі клуби
2008–2011
2011–2017
2017–2022 		Іспанія «Мотаралас»
Іспанія «Реал Мадрид»
Іспанія «Атлетіко» (Мадрид)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2022–т. ч. Іспанія «Атлетіко» (Мадрид) 60 (0)
2022–2023 →  Іспанія «Атлетіко Б» (Мадрид) 12 (1)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2022 Іспанія Іспанія (до 19) 3 (0)
2023–т. ч. Іспанія Іспанія (до 21) 4 (0)
2024–т. ч. Іспанія Іспанія (до 23) 6 (0)
2024–т. ч. Іспанія Іспанія 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 18 січня 2025.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 19 листопада 2024.

Па́бло Ба́рріос Рі́вас (ісп. Pablo Barrios Rivas; нар. 15 червня 2003, Мадрид) — іспанський футболіст, півзахисник клубу «Атлетіко» (Мадрид) і збірної Іспанії. Олімпійський чемпіон 2024 року.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Виступав за юнацькі команди клубів «Мотаралас» (2008—2011) і «Реал Мадрид» (2011—2017), поки не став гравцем футбольної академії «Атлетіко» (Мадрид) в 2017 році[1]. Виступав у Юнацькій лізі УЄФА 2021—2022, де з командою «Атлетіко» (до 19 років) дійшов до півфіналу турніру. 3 березня 2022 року підписав свій перший професіональний контракт з клубом до 2025 року.

Першу половину сезону 2022—23 році провів в другій команді «Атлетіко Б» (Мадрид). Дебютував за першу команду «Атлетіко» 29 жовтня 2022 року у віці 19 років, вийшовши на заміну Жоффрею Кондогбія в матчі Ла-Ліги проти «Кадіса»[2]. 1 листопада дебютував в єврокубках в матчі групового етапу Ліги чемпіонів проти «Порту»[3]. 22 грудня відзначився першим голом за клуб в матчі другого раунду Кубка Іспанії у ворота «Арентьєро»[4], а вдруге забив гол у наступному раунді проти «Реал Ов'єдо»[5]. 23 січня 2023 року подовжив контракт з «Атлетіко» до 2028 року[6]. В своєму першому сезоні в Ла-Лізі зіграв в 21 матчі за «Атлетіко» та 1 матч в Лізі чемпіонів. Окрім цього забив 2 голи в 4 матчах Кубка Іспанії.

19 вересня 2023 року забив свій перший м'яч в єврокубках в матчі групового етапу Ліги чемпіонів у ворота «Лаціо»[7]. Був замінений після першого тайму через м'язову травму правої ноги[8], і через це пошкодження футболістові довелося пропустити 1 місяць. 21 жовтня повернувся на поле після травми в матчі Ла-Ліги проти «Сельти»[9], який «Атлетіко» виграв з рахунком 3:0[10]. 12 листопада в матчі 13-го туру Ла-Ліги проти «Вільярреала» віддав гольову передачу на Самуела Ліно; зустріч завершилась з рахунком 3:1 на користь мадридців[11]. 28 листопада в матчі Ліги чемпіонів проти «Феєнорда» отримав важку травму — розрив меніска[12][13], а 1 грудня успішно був прооперований[14]. Повернувся на поле після травми 18 січня 2024 року, вийшовши на заміну Маркосу Льоренте в матчі 1/8 фіналу Кубка Іспанії проти мадридського «Реалу»[15].

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

В лютому 2022 року почав виступати за юнацьку збірну Іспанії до 19 років, згодом грав у матчах відбіркового турніру до юнацького чемпіонату Європи 2022 року проти збірних Австрії і Данії. В березні 2023 року дебютував за збірну Іспанії до 21 року і взяв участь у матчах відбіркового турніру до молодіжного чемпіонату Європи 2025 року проти збірних Мальти та Шотландії.

26 червня 2024 року потрапив до заявки олімпійської збірної Іспанії для участі в матчах футбольного турніру на літніх Олімпійських іграх 2024 в Парижі[16]. На олімпійському турнірі зіграв у матчах групового етапу проти збірних Узбекистану[17], Домініканської Республіки[18] та Єгипту[19], а також у чвертьфіналі проти Японії[20] та у півфіналі проти Марокко[21]. Грав у фінальному матчі проти збірної Франції (5–3)[22], допомігши своїй команді здобути золоті медалі[23][24].

16 листопада 2024 року вперше викликаний до збірної Іспанії головним тренером Луїсом де ла Фуенте для участі в матчі Ліги націй УЄФА проти збірної Швейцарії[25][26]. 18 листопада в поєдинку зі Швейцарією дебютував за збірну Іспанії, вийшовши на заміну Педрі[27][28]. Таким чином він став 95-им гравцем «Атлетіко» в збірній Іспанії[29].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Клубна статистика

[ред. | ред. код]
Станом на 18 січня 2025 [30]
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші Всього
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Атлетіко (Мадрид) Б 2022–23 Сегунда Федерасьйон 12 1 — — — 12 1
Атлетіко (Мадрид) 2022–23 Ла-Ліга 21 0 4 2 1[a] 0 0 0 26 2
2023–24 24 0 4 0 7[a] 1 0 0 35 1
2024–25 15 0 2 0 3[a] 0 0 0 20 0
Всього 60 0 10 2 11 1 0 0 81 3
Всього за кар'єру 72 1 10 2 11 1 0 0 93 4
  1. ↑ а б в Матчі в Лізі чемпіонів УЄФА

Міжнародна статистика

[ред. | ред. код]
Станом на 18 листопада 2024 [30]
Збірна Сезон Товариські Офіційні Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Іспанія
2024 0 0 1 0 1 0
Всього за кар'єру 0 0 1 0 1 0

Матчі за збірну

[ред. | ред. код]
Станом на 18 листопада 2024 [30]

Всього: 1 матч / 0 голів; 1 перемога, 0 нічиїх, 0 поразок.

Досягнення

[ред. | ред. код]
Збірна Іспанії (олімп.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ El Barça quiere a Pablo Barrios, la joya de la cantera del Atlético (ісп.). Okdiario. 11 червня 2022. Процитовано 14 листопада 2023. 
  2. ↑ Pablo Barrios debutó con el primer equipo (ісп.). Офіційний сайт «Атлетіко» (Мадрид). 29 жовтня 2022. Процитовано 14 листопада 2023. 
  3. ↑ Derrota en Oporto (ісп.). Офіційний сайт «Атлетіко» (Мадрид). 1 листопада 2022. Процитовано 14 листопада 2023. 
  4. ↑ Remontada para acceder a dieciseisavos de final (ісп.). Офіційний сайт «Атлетіко» (Мадрид). 22 грудня 2022. Процитовано 14 листопада 2023. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. ↑ Llorente y Pablo Barrios meten al Atleti en octavos (ісп.). Офіційний сайт «Атлетіко» (Мадрид). 4 січня 2023. Процитовано 14 листопада 2023. 
  6. ↑ Pablo Barrios renueva hasta 2028 (ісп.). Офіційний сайт «Атлетіко» (Мадрид). 23 січня 2022. Процитовано 14 листопада 2023. 
  7. ↑ Empate en el Olímpico de Roma (ісп.). Офіційний сайт «Атлетіко» (Мадрид). 19 вересня 2023. Процитовано 14 листопада 2023. 
  8. ↑ Pablo Barrios sufre una lesión muscular en la pierna derecha (ісп.). Офіційний сайт «Атлетіко» (Мадрид). 20 вересня 2023. Процитовано 14 листопада 2023. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ↑ Celta 0:3 Atlético de Madrid (ісп.). Офіційний сайт «Атлетіко» (Мадрид). 21 жовтня 2023. Процитовано 26 листопада 2023. 
  10. ↑ Griezmann, a ritmo de récord (ісп.). Офіційний сайт «Атлетіко» (Мадрид). 21 жовтня 2023. Процитовано 26 листопада 2023. 
  11. ↑ Atlético de Madrid 3:1 Villarreal CF (ісп.). Офіційний сайт «Атлетіко» (Мадрид). 12 листопада 2023. Процитовано 26 листопада 2023. 
  12. ↑ Pablo Barrios sufre una rotura meniscal (ісп.). Офіційний сайт «Атлетіко» (Мадрид). 29 листопада 2023. Процитовано 1 грудня 2023. 
  13. ↑ Хавбек «Атлетико» получил тяжелую травму (рос.). footballhd.ru. 28 листопада 2023. Процитовано 1 грудня 2023. 
  14. ↑ Pablo Barrios, intervenido de la rotura del menisco interno (ісп.). Офіційний сайт «Атлетіко» (Мадрид). 1 грудня 2023. Процитовано 1 грудня 2023. 
  15. ↑ Griezmann baja al Madrid de la nube (ісп.). Marca. 18 січня 2024. Процитовано 23 січня 2024. 
  16. ↑ Esta es la lista para la preparación de los Juegos Olímpicos. rfef.es (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 26 червня 2024. Процитовано 26 червня 2024. 
  17. ↑ España arranca su sueño olímpico con victoria (1-2). rfef.es (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 24 липня 2024. Процитовано 25 липня 2024. 
  18. ↑ Camacho, Ignacio (27 липня 2024). Fermín y Baena meten a España en cuartos. Diario AS (ісп.). Процитовано 27 липня 2024. 
  19. ↑ Camacho, Ignacio (30 липня 2024). Adel golpea la moral de España. Diario AS (ісп.). Процитовано 30 липня 2024. 
  20. ↑ Camacho, Ignacio (30 липня 2024). Principito Fermín. Diario AS (ісп.). Процитовано 30 липня 2024. 
  21. ↑ Camacho, Ignacio (5 серпня 2024). ¡Sí, sí, sí, nos vamos a París!. Diario AS (ісп.). Процитовано 5 серпня 2024. 
  22. ↑ España reescribe su historia dorada en París (3-5). rfef.es (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 9 серпня 2024. Процитовано 9 серпня 2024. 
  23. ↑ Camacho, Ignacio (9 серпня 2024). España se hace de oro en París. Diario AS (ісп.). Процитовано 9 серпня 2024. 
  24. ↑ Hurtado, Jose Luis (9 серпня 2024). ¡¡¡Recital de oro y diamantes!!!. Marca (ісп.). Процитовано 9 серпня 2024. 
  25. ↑ Pablo Barrios se une a la concentración de la Selección Española (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 16 листопада 2024. Процитовано 22 листопада 2024. 
  26. ↑ Colino, Jesús (17 листопада 2024). El Atlético de Madrid se resiste a caerse de la Selección. Diario AS (ісп.). Процитовано 22 листопада 2024. 
  27. ↑ Paredes, Samu y Pablo Barrios debutan con la Selección en Tenerife (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 18 листопада 2024. Процитовано 22 листопада 2024. 
  28. ↑ Ortega, Ander (18 листопада 2024). Samu ya está aquí. Diario AS (ісп.). Процитовано 22 листопада 2024. 
  29. ↑ Diaz, F.J. (18 листопада 2024). Barrios, un año histórico. Diario AS (ісп.). Процитовано 22 листопада 2024. 
  30. ↑ а б в Пабло Барріос на сайті transfermarkt.com (англ.)
  31. ↑ Spain win gold in Olympic final for the ages (англ.). ФІФА. 9 серпня 2024. Процитовано 9 серпня 2024. 

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пабло_Барріос&oldid=44377418