П'ятихатський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'ятихатський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Дніпропетровська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УРСР),
Україна Україна
Область: Дніпропетровська область
Код КОАТУУ: 1224500000
Утворений: 1923 рік
Ліквідований: 17 липня 2020 року[1]
Населення: 44 737 (на 1.04.2016)
Площа: 1683 км²
Густота: 27.6 осіб/км²
Тел. код: +380-5651
Поштові індекси: 52100—52180
Населені пункти та ради
Районний центр: П'ятихатки
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 16
Міста: 1
Смт: 2
Селища: 5
Села: 80
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Галаган Раїса Григорівна (з 2015 року)
Голова РДА: Глазирін Євген Миколайович (з 2019 року)[2]
Вебсторінка: П'ятихатська РДА
Адреса: 52100, Дніпропетровська обл., П'ятихатський р-н, м. П'ятихатки, вул. Садова, 104
Мапа
Мапа

П'ятихатський район у Вікісховищі

П'ятиха́тський райо́н (П'ятиха́тщина)[3][4][5]колишній район України, що був розташований у північно-західній частині Дніпропетровської області. Районний центр — місто П'ятихатки розташоване за 27 км на північний схід від міста Кривий Ріг. Населення на 1 лютого 2012 року становило 46 231 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Межує із Кіровоградською областю, із Софіївським, Криничанським та Верхньодніпровським районами.

П'ятихатський район розташований в межах Придніпровської височини. Поверхня полого-хвиляста. Лісова рівнина розділена ярами та балками. Протікають річки: Жовта, Саксагань, Омельник. З корисних копалин є вогнетривкі глини (П'ятихатське родовище вогнетривких глин) та графіт.

Історія

[ред. | ред. код]

Виникнення П'ятихаток пов'язане з будівництвом Катерининської залізниці, зокрема її Саксаганської дільниці, яка потім відіграла значну роль у транспортуванні руди з Кривбасу на металургійні комбінати Півдня Росії.

У 1886 році на території Саксаганської волості Верхньодніпровського повіту розпочалося будівництво вузлової станції, поблизу якої було побудовано перші п'ять хат, звідки й виникла назва населеного пункту та залізничної станції. З 1923 року селище — центр новоствореного П'ятихатського району Криворізької округи. У 1938 році селище П'ятихатки стало містом районного підпорядкування.

1944 року створено Лихівський район, між 1952 та 1961 роками район було скасовано[6].

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 16 сільських рад, які об'єднують 88 населених пунктів та підпорядковані П'ятихатській районній раді. Адміністративний центр — місто П'ятихатки[7].

У 1987 р. з обліку зняте село Тихе.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення району станом на січень 2015 року налічувало 45 196 осіб, з них міського — 23 240, сільського — 21 956 осіб[8].

За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним[9]:

Економіка

[ред. | ред. код]

Найважливішою галуззю економіки району є сільське господарство. 46 сільгосппідприємств вирощують зернобобові, технічні, овоче-баштанні та кормові культури. Напрямок тваринництва — м'ясо-молочний. У районі створено 2 племінні ферми з вирощування свиней та птиці.

Велику роль науки в сучасних умовах розвитку сільського господарства вносять вчені Ерастівської дослідної станції. Колективом станції досягнуто найвищий врожай озимої пшениці в Україні — 73 ц/га. Це дало змогу повністю забезпечити господарства області й району насінням районованих сортів та гібридів, що в 2-3 рази дешевше від продукції, яку пропонують закордонні фірми. Дослідна станція має базовий науковий потенціал новітніх технологій, сортів та гібридів сільськогосподарських культур, придатних для вирощування в нових умовах господарювання й отримання ефективних результатів.

Всього сільськогосподарських угідь у районі 141,6 тис. га, із них ріллі — 121,5 тис. га, посівних площ — 67,1 тис. га.

У районі працюють промислові підприємства: КП «П'ятихатський маслозавод», ВАТ «Хлібозавод», ВАТ «Ремонтно-механічний завод», ДП «П'ятихатський кар'єр». Стабільно працюють підприємства залізничного вузла — колективи станції П'ятихатки, локомотивного й вагонного депо, дистанції колії, дистанції сигналізації та зв'язку, колійної машинної станції.

Розвивається в районі переробна галузь. Працюють 11 олійниць, 6 млинів, 4 крупорушки, 6 хлібопекарень, 2 цехи з виготовлення макаронних виробів.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Центральною автомобільною артерією району, яка перетинає його із заходу на схід, є автошлях E50М04. Також наявні Р74, Т 0415, Т 0419 та Т 0423.

Одним із найважливіших залізничних вузлів Придніпровської залізниці та південного Придніпров'я є залізничний вузол по станціях П'ятихатки-Стикова — П'ятихатки. Також є шість залізничних станцій: Ерастівка, Жовті Води I, Зелена, Савро, Саксагань та Яковлівка.

Зупинні пункти: 6 км, 77 км, 79 км, 88 км, Жовта та Касинівка.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 46 455 осіб[10].

У районі працюють 34 загальноосвітні школи, допоміжна школа-інтернат, 33 дитячих дошкільних заклади, професійно-технічне училище, Ерастівський державний аграрний технікум, 29 публічних бібліотек П'ятихатської ЦБС

Особистості

[ред. | ред. код]

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року ��ідбулися Президентські вибори України. У межах П'ятихатського району було створено 40 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 54,44 % (проголосували 18 265 із 33 551 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 44,94 % (8 209 виборців); Юлія Тимошенко — 12,48 % (2 280 виборців), Сергій Тігіпко — 8,09 % (1 478 виборців), Олег Ляшко — 7,68 % (1 402 виборців), Анатолій Гриценко — 5,83 % (1 065 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,79 %.[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 468/2019-рп «Про призначення Є.Глазиріна головою П’ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 серпня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. http://dosvitnivogni.com.ua/пятихатщина-знову-в-жалобі-з-синьо/
  5. http://petryaeva7.blogspot.com/2016/03/blog-post.html
  6. Административно-территориальное деление Днепропетровской области 1933-1991 гг.
  7. Адміністративно-територіальний устрій П'ятихатського району на сайті Верховної Ради України
  8. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 22 червня 2016.
  9. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 22 червня 2016.
  10. Головне управління статистики в Дніпропетровській області[недоступне посилання з квітня 2019]
  11. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 9 квітня 2016.

Література

[ред. | ред. код]

П'ятихатський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.676-724, 685-687

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


Кіровоградська область
(Олександрійський район)
Кіровоградська область
(Онуфріївський район)
Верхньодніпровський район
Жовті Води,
Кіровоградська область
(Петрівський район)
Верхньодніпровський район
Криворізький район Софіївський район Криничанський район