П'ятигорович Казимир Олександрович
| П'ятигорович Казимир Олександрович | |
|---|---|
| Псевдо | Пятыгорович, Пятигорович, Piatyhorowicz Kazimierz (Casimir) |
| Народився | 1855 |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | скрипаль, альтист, педагог |
| Відомий завдяки | професор Музичної школи М. Тутковського |
| Alma mater | Московська консерваторія, Музичне училище Київського відділення РМТ (клас І. Водольського) |
Казими́р Олекса́ндрович П'ятигоро́вич (пол. Kazimierz Piatyhorowicz, 1855 — ?) — відомий скрипаль, альтист, педагог. Вів клас скрипки і альту в приватних школах Києва, був професором Музичної школи М. Тутковського, входив до складу струнного квартету М. Сікарда, приятелював з М. Лисенком.
Закінчив Московську консерваторію.[1]
Викладав гру на скрипці і альті в різних навчальних закладах Києва, таких як:
- Друга Київська чоловіча гімназія[2]
- Музична школа М. Тутковського
- Музично-драматична школа С. Блуменфельда (скрипка)
- Київське музичне училище[3]
- Музично-драматична школа М. Лисенка[4]
З теплом згадує свого вчителя по Київському музичному училищу відомий диригент і скрипаль Народний артист СРСР Юрій Федорович Файєр (1890―1971): «Урок П'ятигорович вів захоплено, з повною самовіддачею, і займатися з ним завжди було цікаво, хоча і не легко. Між вчителем і учнем незабаром встановився контакт, що, звичайно, в чималій мірі сприяло моїм швидким успіхам у навчанні».[5]
Брав участь в численних камерних концертах. Приятелював з М. Лисенком і М. Сікардом. Організовані М. Сікардом та М. Лисенком вечори камерної музики, в яких брав участь П'ятигорович, викликали особливу зацікавленість і резонанс у пресі: «У Києві даються вечори камерної музики гуртком, складеним п. Сікардом з місцевих музикантів. Ці вечори вже починають привертати увагу публіки. В осінньому півріччі п. Сікардом спільно в пп. Лисенком, П'ятигоровичем, Шебеликом і Жуковським були влаштовані три камерних вечори, що склали першу серію».[6]
У 1870-ті—1880-ті роки брав участь у камерному ансамблі у складі: О. Шевчик — скрипка, К. П'ятигорович — альт, В. Алоїз — віолончель, М. Лисенко — фортепіано).[7]
Брав участь у виконанні «Менуету» для двох скрипок, альта і віолончелі (виконавці Сікард, П'ятигорович, Ф. фон Мулерт і Шутман).
1903 року брав участь в струнному октеті Р. Глієра, до якого входили крім П'ятигоровича також київські музиканти Безман, Котляр, Шебелик, Поспішил, а також скрипаль з Москви Сараджев і альтист Крижановський.[8]
Входив до складу музичної комісії при Літературно-артистичному товаристві. До складу цієї комісії, очолюваної Миколою Лисенком, входили також Єлизавета Мусатова-Кульженко, Михайло Сікард, Карл Шадек, Микола Тутковський, Людмила Паращенко. Однак 1905 року товариство було закрите царською поліцією.
- ↑ Родина Блюменфельдів в Україні / Шамаєва Кіра Іванівна // Міжнародний вісник. Культурологія. Філологія. Музикознавство. Вип. II (3), 2014 — С. 278.
- ↑ Вторая Киевская мужская гимназия. Часть 1 / Эмиль Каганов(рос.)
- ↑ Київське музичне училище. Нарис діяльності 1868—1924 роки
- ↑ Україна XX ст., культура, ідеологія, політика. Т. 6-7. — Інститут історії України НАН України, 2002. — С. 162
- ↑ О себе, о музыке, о балете / Юрий Федорович Файер, Феликс Розинер. — Советский композитор, 1974, С. 22; 33(рос.)
- ↑ Післямова з історії кафедри камерного ансамблю Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Нариси з історії української музики, Частина 1 / Л. Архімович — К.: Мистецтво, 1964. — С. 180
- ↑ Концерт 16 марта 1903 года(рос.)
- П'ятигорович Казимир Олександрович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 524
- Житловий будинок 1910–11, в якому проживав П'ятигорович К. О. Мала Житомирська, 5
- Післямова з історії кафедри камерного ансамблю Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського
- Piatyhorowicz, Kazimierz (WorldCat Identities)(англ.)
- Réverie (Ноти): op. 22, № 3 / Henri Vieuxtemps; Revue, doidtée et arrangée F. von Mulert, Revue, doidtée C. Piatyhorowicz. — К. : Idzikowski Léon. — 12 s. + 2 part (9+3). — (Repertoire du Violoniste)