Перейти до вмісту

Оріхове (Сіверськодонецький район)

Координати: 48°43′16″ пн. ш. 38°34′21″ сх. д. / 48.72111° пн. ш. 38.57250° сх. д. / 48.72111; 38.57250
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Оріхове (Сєвєродонецький район))
село Оріхове
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Сіверськодонецький район
Тер. громада Гірська міська громада
Код КАТОТТГ UA44120010090031968
Основні дані
Засноване 1800
Населення 621
Площа км²
Густота населення 310,5 осіб/км²
Поштовий індекс 93334
Телефонний код +380 6474
Географічні дані
Географічні координати 48°43′16″ пн. ш. 38°34′21″ сх. д. / 48.72111° пн. ш. 38.57250° сх. д. / 48.72111; 38.57250
Середня висота
над рівнем мор��
197 м
Водойми річка Горіхова
Найближча залізнична станція Шепілове
Відстань до
залізничної станції
1,5 км
Місцева влада
Адреса ради 93333, Луганська обл., Сіверськодонецький р-н, с-ще Голубівське, вул. Совхозна, 21
Карта
Оріхове. Карта розташування: Україна
Оріхове
Оріхове
Оріхове. Карта розташування: Луганська область
Оріхове
Оріхове
Мапа
Мапа

Орі́хове — село в Україні, у Гірській міській громаді Сіверськодонецького району Луганської області.

Населення становить 621 особу. Орган місцевого самоврядування — Гірська міська рада.

Розташування

[ред. | ред. код]

Село розташоване за 36 км від районного центру міста Попасна. Найближча залізнична станція — Шипилове, за 1,5 км. У селі бере початок річка Горіхова.

Історія

[ред. | ред. код]

На початку XIX століття на Луганщині активно розвивалося землеробство. Стали вирощуватися нові культури: картопля, кукурудза. Розвивалося садівництво. У 30-х роках XX століття у Слов'яносербському повіті налічувалось 34 поміщицьких сади. В Оріховому був садок поміщика Ніколаєва.

Село постраждало внаслідок Голодомору 1932—1933 років, кількість встановлених жертв — 16 людей.[1]

3 жовтня 2014 року в часі російсько-української війни близько 12:30 з території, підконтрольної бойовикам — із боку міста Первомайська, здійснюється обстріл Оріхового[2]. 19 березня під час обстрілу блокпосту на трасі «Бахмутка» біля Оріхового загинув солдат 24-ї бригади Скубко Віталій Вікторович[3]. 19 серпня 2015-го при виконанні бойового завдання біля Оріхового на розтяжці підірвалися четверо військовослужбовців, два з ни�� (1986 та 1991 р.н.) загинули. Вояка 1980 р.н. в тяжкому стані госпіталізували[4]. 24 вересня 2015-го при інженерному облаштуванні позицій біля спостережного посту під Оріховим військовики підірвалися на протипіхотній міні, четверо поранені.[5]

Станом на 11 червня 2022 року за населений пункт тривають бої з військами РФ.[6]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 550 88.57%
російська 71 11.43%
Усього 621 100%

За даними перепису 2001 року населення селища становило 621 особу, з них 88,57 % зазначили рідною українську мову, а 11,43 % — російську[8].

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Поблизу села розташований ентомологічний заказник місцевого значення «Балка Рідкодуб».[9]

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мартиролог. Луганська, ст. 405 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 28 березня 2016.
  2. Терористи ведуть масований обстріл Попаснянського району. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 4 жовтня 2014.
  3. Скубко Віталій Вікторович. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 7 червня 2017.
  4. Троє військовослужбовці�� на Луганщині підірвалися на розтяжці, двоє загинули. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 22 серпня 2015.
  5. Один боєць загинув, шестеро постраждали на розтяжках в Луганській області. Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.
  6. Ірина Балачук (11 червня 2022). Росіяни увійшли в Оріхове, штурмують Сєвєродонецьк – голова ОВА. Українська правда. Процитовано 23 червня 2022.
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 24 січня 2015.
  9. Природно-заповідний фонд Луганської області //О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганська: ВАТ «ЛОД». — 168 с., стор. 106 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2013.
  10. [[https://web.archive.org/web/20131029193301/http://mspu.org.ua/main/5545-pozdravlyaem-s-65-letiem-zamechatelnogo.html Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]][Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.][Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.][Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.][Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Сайт Міжрегіональної спілки письменників і Конгресу літераторів України

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 342, матеріали із книжки «Земля Попаснянська» під редакцією Г. Г. Єщенка).

Також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]