Орнелла Ваноні
| Орнелла Ваноні | |
|---|---|
| італ. Ornella Vanoni | |
.jpg) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 22 вересня 1934[1][2][3] (90 років) |
| Місце народження | Мілан, Королівство Італія[1] |
| Роки активності | 1954 і до тепер |
| Громадянство |  Італія |
| Національність | італійка |
| Професія | співачка |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанр | кантауторе джаз босанова |
| Лейбли | Ricordid, Ariston[d], Duriumd, CGD і Vanilla[d] |
| Нагороди |  |
| У шлюбі з | Lucio Ardenzid |
| ornellavanoni.it/#/home | |
 Файли у Вікісховищі | |
Орнелла Ваноні (італ. Ornella Vanoni, 22 вересня 1934, Мілан) — відома італійська співачка і акторка. Одна з найвідоміших виконавиць італійської легкої музики, чия творчість охоплює широкий діапазон жанрів від джазу до боса-нова. Завдяки своєму неповторному голосу і дивовижному виконавській таланту Орнелла Ваноні по праву вважається однією з найкращих виконавиць італійської пісні. Вона брала участь у театральних постановках, знімалася на телебаченні і в кіно, позувала оголеною для італійського випуску «Playboy». Загальний інтерес до творчості Орнелли Ваноні повернувся після того, як її старий хіт L'Appuntamento став саундтреком до фільму Дванадцять друзів Оушена.
Орнелла Ваноні народилася 22 вересня 1934 року в Мілані.[4] Навчалася в школі урсулинок.
Її кар'єра в світі мистецтва почалася в 1960 році. В цей час вона, як театральна акторка, з'являється в постановках німецького драматурга Бертольта Брехта. Вона грала в спектаклях Джорджо Стрелера в його міланському театрі «Piccolo Teatro».
Водночас Орнелла почала виконувати легку, ліричну музику зі змістом. У цей період вона переробляла народні та популярні пісні своєї епохи, і особливо композиції на таку дражливу тему, як організована злочинність. Такий вибір привів до того, що Орнелла отримала прізвисько Співачка злочинного світу. Завдяки пісням Senza fine та Che cosa c'è, написаних спеціально для неї Джино Паолі, популярність Ваноні помітно зросла в 1963 році. Наступного року вона виграла Фестиваль неаполітанської пісні з композицією Tu si na cosa grande. У наступні роки Ваноні брала участь в Фестивалів італійської пісні в Сан-Ремо.
Вона домоглася великого успіху з піснею Abbracciami forte (1965), Io ti darò di più (1966), La musica è finite (1967), Casa Bianca (1968), Eternità (1970). Одна з цих композицій, Casa Bianca, яка зайняла друге місце в рамках конкурсної програми фестивалю в Сан-Ремо, була предметом авторського спору між композитором Доном Баки (Don Backy) і лейблом «Clan Celentano».
Хітами Орнелли також стали пісні — Una ragione di più, Un'ora sola ti vorrei і L'appuntamento. Британська гурт «The Swinging Blue Jeans» переспівали музичний матеріал Ваноні, пісню Non Dirmi Niente, що вийшла під назвою Do not Make Me Over. В англійській версії композиція потрапила в британський чарт. Інша пісня Орнелли, L'appuntamento (1970), стала кавер-версією бразильської пісні Sentado à Beira do Caminho Ерасмо Карлоса і Роберто Карлоса.
В 1976 році Ваноні, у співпраці з Вінісіушем де Мораїшем та бразильським співаком і гітаристом на прізвисько Toquinho, перезаписала хіт La voglia, la pazzia, l'incoscienza e l'allegria. У 1980 роках вона випустила пісні Ricetta di donna, Uomini і записала у дуеті з Джино Паолі — пісню Ti lascio una canzone. На Фестивалі в Сан-Ремо у 1989 році, Орнелла виступила з композицією Io come farò. У 1999 році вона записала з Енцо Граньяніелло пісню Alberi.[4]
На більш пізньому етапі своєї кар'єри, Орнелла Ваноні, в основному, виступала на концертах і працювала в студії звукозапису на правах запрошеної вокалістки. В 2004 році вона випустила дует-альбом разом з Джино Паолі. Реліз платівки був приурочений до 70-річчя з дня народження співачки.
Орнелла Ваноні була одруженою з італійським співаком Лучіо Арденці (6 червня 1960 — 10 січня 1972), від якого народила сина Крістіана (1962). У неї був тривалий роман з Джино Паолі.[5]
Альбоми
|
|
Платівки
|
|
Збірки
|
|
- «Ромул і Рем» (1961)[6]
- «Вогнем і мечем» (1962)[7]
- «Пісні в бікіні» (1963)
- «Вечірні мандрівники» (1979)
- «Небезпечна любов» (1964)[8]
- «Європа співає» (1966)
- «Кабаре» (1969)
Орнелла Ваноні нагороджена Орденом «За заслуги перед Італійською Республікою» (1993).[9]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #12969469X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ а б Офіційна сторінка Орнелли Ваноні [Архівовано 3 лютого 2011 у Wayback Machine.](італ.)
- ↑ Орнелла Ваноні на сайті Internet Movie Database
- ↑ Ромул і Рем (1961) на сайті Internet Movie Database (англ.)
- ↑ Вогнем і мечем (1962) на сайті Internet Movie Database [Архівовано 21 травня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ «Небезпечна любов» на сайті Internet Movie Database. Архів оригіналу за 6 березня 2015. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ Кавалер «Ордена За заслуги перед Італійською Республіки» Орнелла Ваноні(італ.)
- Орнелла Ваноні
- Орнелла Ваноні на сайті IMDb (англ.)
| Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | AllMusic · ČSFD · Discogs · Internet Broadway Database · Internet Movie Database · iTunes · Jaxsta · LyricsTranslate · Musik-Sammler.de · MusicBrainz · muziekweb.nl · MyMovies.it · Rate Your Music · The Movie Database · Unifrance · Europeana · The Trading Card Database · Швейцарський архів виконавських мистецтв |
| Генеалогія та некрополістика | |
| Література та бібліографія | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BNE: XX1146925 · BNF: 139007393 · FAST: 1563324 · Freebase: /m/01mk_h5 · GND: 12969469X · GTAA: 163440 · ICCU: RAVV109784 · ISNI: 0000000059304245 · LCCN: no2001038126 · MAK: 9810695185905606 · NLP: a0000003422045 · VIAF: 38005239 |
