Олександрівка (Бердянський район)

село Олександрівка
Країна	Україна
Область	Запорізька область
Район	Бердянський район
Тер. громада	Чернігівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA23020150260027647
Основні дані
Засноване	1820
Населення	185 (2001)[1]
Площа	1,14 км²
Густота населення	162,28 осіб/км²
Поштовий індекс	71245
Телефонний код	+380 6140
Географічні дані
Географічні координати	47°1′32″ пн. ш. 36°2′50″ сх. д. / 47.02556° пн. ш. 36.04722° сх. д. / 47.02556; 36.04722
Середня висота над рівнем моря	90 м
Відстань до районного центру	36 км
Місцева влада
Адреса ради	71244, Запорізька обл., Чернігівський р-н, с. Ільїне, вул. Миру, 13
Карта
Олександрівка
Олександрівка
Мапа

Олекса́ндрівка — село в Україні, у Чернігівській селищній громаді Бердянського району Запорізької області. Населення становить 121 особу (1 січня 2015)^[2]. До 2016 орган місцевого самоврядування — Ільїнська сільська рада.

Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.

Село Олександрівка знаходиться на правому березі річки Чокрак, яка через 2 км впадає в річку Юшанли, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Панфіловка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Калинівка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат.

Село Олександрталь засноване в 1820 р, 16 сім'ями німців-менонітів, вихідців з Пруссії. Названо на честь імператора Олександра I^[3]. У 1822 році переселилося ще 4 сім'ї з Прусії. До 1851 року на заході села було насаджено ліс на 79588 дерев. Колонія розвивалася і в 1864 році тут в 54 будинках проживало 382 жителя, функціонувало сільське училище. Основним заняттям було землеробство та скотарство. У 1913 році в селі було 400 жителів, працювали вітряк, млин, магазин, розсадник дерев. Унаслідок революції частина жителів загинула й частина емігрувала. Під час колективізації розкуркулено 8 господарств і утворено сільгоспартіль. Під час репресій 1930-х років було репресовано 51 житель села, практично всі вони загинули в таборах. За рахунок тяжкої праці в селі збудовано капітальну школу в 1936 році. Були дитсадок, магазин, відділення зв'язку, клуб, громадські приміщення, тваринницькі ферми. Напередодні війни в селі проживало 428 осіб, в основному німецької національності. З початком сталінсько-гітлерівської війни все чоловіче доросле населення репресовано й відправлено в табори, де практично всі вони загинули. З наближенням фронту репресовано й відправлено до Сибіру. На фронтах воювало 33 українських жителі села, 8 з них загинули.

У 1943 році село перейменоване в Олександрівку. Після війни село відбудовують, його заселяють жителі навколишніх сіл і переселенці з Польщі, Чернігівщини та Чернівецької області. З повоєнний період в селі збудовано багато господарчих будинків, магазин. Поступово село потрапляє в розряд неперспективних. У 1960 році неповну середню школу перетворюють на початкову, а в 1977 році закривають. Молодь від'їздить із села, село старіє. У 2001 році в 60 будинках проживало 185 осіб, переважно пенсіонерів. Молодь працює в місцевому фермерському господарстві.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Чернігівської селищної громади.^[4]

17 липня 2020 року після ліквідації Чернігівського району село увійшло до Бердянського району^[5].

• Єременко, М. Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігівського району. — Запоріжжя : Лана-друк, 2006. — 436 с.

• Погода в селі Олександрівка
• Банк даних Державної служби статистики України(укр.)

Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.