Взяття Чернігова (1610)
| Взяття Чернігова | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Польсько-московська війна (1609—1618) | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Річ Посполита
|
.svg){kind=small} Московське царство
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Самійло Горностай | |||||||
Взяття Чернігова в березні 1610 року стало наслідком самостійної виправи регіменту під проводом київського підкоморія Самійла Горностая, який хитрістю оволодів містом і піддав його сплюндруванню.
Єдиним джерелом звісток про цю подію є праця Йоаникія Галятовського 1676 року «Скарбница потребнаѧ и пожытечнаѧ», в якій той покликається на оповідки старожилів. Згідно з ним люди Горностая потай наблизились до Чернігова й отаборились коло села Пакуль. Оскільки в цей час стояла придуха, дехто з «людей московських» відбув ловити рибу на річці Білоусі. Скориставшись необачністю вартових, найдосвідченіші Самійлові бійці проникли вночі у місто під виглядом рибаків з накритими возами, де ховались співтовариші, і захопили дитинець[1].
Внаслідок бойових дій із московською залогою Чернігів сильно постраждав, а чимало його мешканців розбрелося по околичним городам. Згоріла й древня обитель — Єлецький монастир, муровані склепіння і стіни якого зрештою обвалились. Була безповоротно втрачена Єлецького-Чернігівська ікона Богородиці, що зберігалася з XI століття. Горностай намагався вивезти навіть важкі дзвони монастиря, але йому це не вдалося[2].
Після спалення Чернігів пустував 12 років і знову почав заселятися з 1623 року. Оскільки вся Сіверська земля за Деулінським перемир'ям 1618 року відійшла до Речі Посполитої, нове заселення міста йшло з півдня, з підвладних Польщі українських земель[3]. Стародавні Спасо-Преображенський і Борисоглібський собори були віддані єзуїтам та домініканцям, які перетворили їх на костели.
В результаті визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького у 1648 році Чернігів увійшов до складу Гетьманщини.
- ↑ Сергєєв С. «Фортеця шести держав» (історія Чернігівської фортеці) // Сіверянський літопис. — 2015. — № 6. — С. 50-55
- ↑ Галятовський І. Скарбница. Ключ Розуміння. — Київ. «Наукова думка». 1985. с. 353—354
- ↑ Шинаков Е. А. От Чернигова до Смоленска. Военная история юго-западного русского порубежья с древнейших времен до XVII в. Центрполиграф, 2018
- Очерки по истории города Чернигова (907—1907 гг.). Чернигов, 1908. С. 16-17.
- Кондратьєв І. В. Чернігів: історія міста в історіях людей. — Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2017. — 114 с