Нічлава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нічлава
49°05′53″ пн. ш. 25°59′10″ сх. д. / 49.098° пн. ш. 25.986° сх. д. / 49.098; 25.986
Витікна північ від с. Чагарі
• координати49°05′53″ пн. ш. 25°59′10″ сх. д. / 49.098° пн. ш. 25.986° сх. д. / 49.098; 25.986
ГирлоДністер
• координати48°36′22″ пн. ш. 26°05′42″ сх. д. / 48.606° пн. ш. 26.095° сх. д. / 48.606; 26.095
БасейнБасейн Дністра
Країни:Україна Україна
Чортківський район
РегіонТернопільська область
Довжина83 км
Площа басейну:871 км²
Притоки:Праві: Нічлавка, Драпака.
Ліві: Циганська
Мапа
Місток через Нічлаву в с. Пилипче

Нíчлава (середньовічна назва — Сарнік) — річка в Україні, у межах Чортківського району Тернопільської области. Ліва притока Дністра (басейн Чорного моря).

Довжина 83 км. Площа водозбірного басейну 871 км². Похил річки 2,1 м/км. Води річки використовуються для технічного водопостачання.

Розташування

[ред. | ред. код]

Нічлава бере початок з урочища «Нічлави», що розташоване в селі Крогулець. Походження назви урочища невідоме. Від початку витоку в селі утворює три ставки, а далі тече на повз село Чагарі.[1] Тече в межах Подільської височини переважно на південь. Впадає в Дністер поблизу села Устя Чортківського району.[2]

Нічлава має головну праву (західну) притоку — Нічлавку, витік якої розташований поблизу села Яблунів, Чортківського району. Місце злиття річок Нічлавки та Нічлави розташоване між селами Колиндяни і Давидківці. В місці злиття притока повноводніша за Нічлаву.

Геоморфологія басейну

[ред. | ред. код]

У геоморфологічному відношенні басейн річки неоднорідний. Верхня та середня частини басейну — хвиляста рівнина з широкими вододілами, пологими, переважно, прямими схилами, нечисленними балками. Долина коритоподібна. Заплава річки двобічна, завширшки 100—400 м, тераси відсутні.

Приблизно від села Жилинці долина набуває U-подібної форми, з'являється перша тераса, заплава стає вузькою. До річкової долини виходить багато ярів та балок. Амплітуда висот між руслом та вододілом у нижній течії Нічлави 100—120 м; простежується друга тераса. У нижній частині басейну трапляється багато карстових форм рель'єфу.

Здійснюються протиерозійні заходи (лісонасадження, обваловування берегів тощо).

Гідрологічний режим

[ред. | ред. код]

Нічлава належить до малих річок України, тому для неї типовим є таким режим: зимова межень, весняний паводок, літня межень, що переривається невисокими паводками, осіннє підняття води. Річище звивисте, завширшки 0,3 до 5,6 м (макс. 22 м), завглибшки 0,2—1,7 м.

Основне джерело живлення річки — атмосферні опади, меншу роль відіграють талі та підземні води, вплив останніх на стік зростає лише в південній частині басейну.

Зимова межень триває з середини листопада — початку грудня до середини березня. Льодовий покрив нестійкий, у теплі зими відлиги спричиняють незначні (на 20—30 см) підняття рівня води. Весняний паводок триває з квітня до середини травня; рівень підняття води може сягати 50—70 см. Літня межень триває з серпня до середини вересня, у цей час уріз води є найнижчим за рік. Осінні дощі спричиняють незначне підняття рівня води.

Хімічний склад води

[ред. | ред. код]

Хімічний склад річкових вод визначається літологічним складом порід, характером ґрунтів і кількістю атмосферних опадів, а також діяльністю людини. Води Нічлави гідрокарбонатні, у нижній частині русла — гідрокарбонатно-кальцієві (за рахунок впливу підземних вод). Мінералізація у нижній частині басейну сягає 559 г/м³, під час паводків вона дещо зменшується.

Екологія річки

[ред. | ред. код]

На відміну від 2005 року в 2006 році забруднення спостерігається по всій течії річки. БСК5 — від 5,74 мг/дм³ (1,7 мг/дм³ у 2005 році) на витоку до 6,3 мг/дм³ нижче Борщева, де відсутні очисні споруди, і до 4,1 мг/дм3 в гирлі. Солевміст від 719 мг/дм³ на витоку до 1 006 мг/дм³ в гирлі.

У нижній течії річка має високий вміст сульфатів, чим суттєво відрізняється від інших річок регіону.

Притоки

[ред. | ред. код]

Праві: Нічлавка, Драпака.

Ліві: Циганська.

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Над річкою розташовані такі села, селища, міста (від витоків до гирла): Чагарі, Крогулець, Коцюбинці, Жабинці, Пробіжна, Великі Чорнокінці, Давидківці, Тарнавка, Пилатківці, Жилинці, Ланівці, Верхняківці, Борщів, Висічка, Пищатинці, Стрілківці, Королівка, Сков'ятин, Шишківці, Худіївці, Бабинці, Пилипче, Михалків, Устя.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]