Мюзидора
Мюзидора | |
---|---|
фр. Musidora | |
Ім'я при народженні | Жанна Рок (фр. Jeanne Roques) |
Дата народження | 23 лютого 1889[1][2][…] |
Місце народження | V округ Парижа, Париж[4] |
Дата смерті | 7 грудня 1957[1][5] (68 років) |
Місце смерті | XIV округ Парижа, Париж[5] |
Поховання | Q95221534? |
Громадянство | Франція |
Професія | акторка, режисерка, сценаристка, продюсер |
Роки активності | 1909 — 1950 |
IMDb | ID 0615736 |
Мюзидора у Вікісховищі |
Мюзидо́ра (фр. Musidora, справжнє ім'я — Жанна Рок (фр. Jeanne Roques); 23 лютого 1889, Париж, Франція — 11 грудня 1957, там же) — французька акторка, зірка німого кіно, режисерка, сценаристка, кінопродюсер. Псевдонім Мюзидора запозичила з поеми французького письменника Теофіля Готьє[6].
Жанна Рок народилася 23 лютого 1889 року в сім'ї Жака Рока — автора популярних у той час народних пісень, мати була феміністкою та громадською діячкою. Після середньої школи та навчання в паризькій Школі образотворчих мистецтв Жанна Рок вивчала акторське ремесло в консерваторії, заснованій актором Мевісто-старшим, вихованцем «Вільного театру» Андре Антуана.
Жанна Рок дебютувала на театральній сцені в 1908 році, виступала під псевдонімом Мюзидора в різних театрах паризьких кварталів Гобелен, Монпарнас і Гренель. Потім вона танцювала в театрах, таких, як «Шатле», і в мюзик-холах, таких як «Ля Сігаль». У неї був свій номер в «Фолі-Бержер», де вона грала з Ремю, і де її й «відкрили» в 1914 році режисер Луї Фейяд і власник кінофірми Леон Гомон, підписавши з нею довготривалий контракт. З 1914 року Мюзидора стає акторкою трупи «Гомон» разом з такими акторами, як Рене Наварр, Рене Кресте, Рене Карл, Іветт Андрейєр, Жорж Мельхіор, Жан Ем, Марсель Левек та ін.
У Мюзидори були ефектні зовнішні дані — досконалий овал обличчя, чуттєві губи і великі чорні очі. У теж час Мюзидора мала прекрасні драматичні дані, у фільмах демонструвала здатність до трансформації й перевтілення, з успіхом грала як трагедійні, так і комічні ролі.[6]
Найбільшого успіху Мюзидора здобула у багатосерійних фільмах Луї Фейяда — Ірма Вап (анаграма французького слова «Вампіри»[6]) у «Вампірах» (10 серій, 1915) і подвійна роль Діана Монті та мадемуазель Вердьє в «Жюдексі» (24 серії, 1916). Після приголомшливого успіху у фільмах Фейяда Мюзидора покинула кінофірму «Гомон», маючи намір зіграти на хвилі успіху серйозні драматичні ролі в кіно і згодом стати режисером.
З 1917 року Мюзидора знімалася у Франції й Італії. Виконала головну роль в екранізації роману Колетт «Блукачка» (1917, реж. Еудженіо Перрего і Уго Фалена), що отримала високі оцінки кінокритиків, у тому числі Луї Деллюка, який писав, що це був «справжній кінематографічний тріумф»[6]. З 1918 року Мюзидора виступала як кінорежисер, сценарист і продюсер власних фільмів, які стали помітним явищем в кіно 1920-х років, проте серйозного комерційного успіху акторці не принесли: «Віцента» (1918), «Приховане полум'я» (1919), екранізація роману П'єра Бенуа «За дона Карлоса» (1921), «Земля биків» (1922), «Сонце і тінь» (1923). Останні три фільми Мюзидора знімала в Іспанії.
У 1926 році Мюзидора повернулася у Францію, де знялася у своєму останньому фільмі «Колиска бога» (1926, реж. Фред Леруа-Гранвілль). Слава Мюзидори поступово стала згасати. Акторка продовжувала деякий час грати в театрі та виступати в мюзик-холі.
У 1927 році Мюзидора вийшла заміж та пішла з кінематографа. Вона писала статті про кіно, романи, п'єси, видала біографію Жорж Санд, написала мемуари «Дивовижна юність».
У 1940-х-50-х роках Мюзидора працювала науковим співробітником з історичних досліджень Французької сінематеки. У 1951 році вона знялася в документальному фільмі «Магічний образ», присвяченому історії кінематографу.[7]
Мюзидора померла 11 грудня 1957 в Парижі та похована на цвинтарі в Буа-ле-Руа.[8]
20 квітня 1927 року Мюзидора вийшла заміж за доктора Клемана Маро (розлучилися в 1944 р.), від якого народила сина — Клемана Маро-молодшого.
- Акторка
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1910 | ф | Чорна рука | La Main noire | |
1913 | ф | Знамено | Le Drapeau | |
1913 | ф | Тяжкий хрест | Les Misères de l'aiguille | швейна працівниця |
1914 | ф | Северо Тореллі | Severo Torelli | Портія |
1914 | ф | Місто мадам Танго | La Ville de Madame Tango | Тнгоманія |
1914 | ф | Друга перемога | L'Autre Victoire | |
1914 | ф | Священний союз | L'Union sacrée | машиністка |
1914 | ф | Три щури | Les Trois Rats | |
1914 | ф | Ти ніколи не вийдеш за адвоката | Tu n'épouseras jamais un avocat | Естель Морелль |
1914 | ф | Уроки війни | Les Leçons de la guerre | |
1915 | ф | Бар'єр | La Barrière | |
1915 | ф | Бубуль | Bouboule | |
1915 | ф | Дві француженки | Deux Françaises | мадам Кастель |
1915 | ф | Двійник | Le Sosie | |
1915 | ф | Перлинне намисто | Le Collier de perles | |
1915 | ф | Підкова | Le Fer à cheval | |
1915 | ф | Срібне весілля | Les Noces d'argent | жінка Фердинанда |
1915 | ф | Трофей зуава | Le Trophée du zouave | |
1915 | ф | Вампіри | Les vampires | Ірма Веп |
1915 | ф | Пустощі Філош | L'escapade de Filoche | мадам Пішпа |
1916 | ф | Жюдекс | Judex | Дана Монті / Марі Вердьє |
1916 | ф | Викручуйся як хочеш | Débrouille-toi | мадемуазель Фрікетт |
1916 | ф | Дівчата вчора і сьогодні | Jeunes filles d'hier et d'aujourd'hui | |
1916 | ф | Дочка Єви | Fille d'Ève | |
1916 | ф | Якщо Ви мене не кохаєте... | Si vous ne m'aimez pas | Симона |
1916 | ф | Лагурдет, джентльмен-вор | Lagourdette, gentleman cambrioleur | подруга Лагурдета |
1916 | ф | Мінна | Minne | |
1916 | ф | Полковник Бонтам | Le Colonel Bontemps | донька полковника |
1916 | ф | Заручини Аженора | Les Fiançailles d'Agenor | Амелі |
1916 | ф | Поет і його божевільна кохана | Le Poète et sa folle amante | |
1916 | ф | Витівки пінгвіна | Les Fourberies de Pingouin | |
1916 | ф | Проста помилка | Simple erreur | |
1916 | ф | Подружжя на день | Les Mariés d'un jour | |
1916 | ф | Крихке серце | Cœur fragile | |
1916 | ф | Це весна | C'est le printemps | |
1917 | ф | Бродяга | La Vagabonde | |
1917 | ф | Мій дядечко | Mon oncle | |
1917 | ф | Чорне трико | Le Maillot noir | грає сама себе |
1917 | ф | Шакали | Les Chacals | Долорес Мельроз, наречена Гемптона |
1918 | ф | Дівчина, гідна похвали Франції | La Jeune Fille la plus méritante de France | |
1918 | ф | Жоан, син Жоана | Johannes fils de Johannes | Габріель Буде |
1918 | ф | Катівня | La Geôle | Сарі-Анже Гаель |
1918 | ф | Мадмуазель Шифон | Mam'zelle Chiffon | модістка Шифон |
1918 | ф | Таємний вогонь | La Flamme cachée | Анна Морен, студентка |
1919 | ф | Віцента | Vicenta | Віцента, дівчинка з ресторану |
1920 | ф | За дона Карлоса | Pour Don Carlo | Аллегрія Дешар |
1922 | ф | Пригода Мюзидори в Іспанії | Une aventure de Musidora en Espagne | грає сама себе |
1922 | ф | Тінь і світло | Soleil et ombre | Хуана |
1924 | ф | Земля биків | La terre des taureaux | грає сама себе, «потвора» |
1925 | ф | Тіні минулого | Les ombres du passé | |
1926 | ф | Колиска бога | Le berceau de dieu | DelilahДеліла |
1950 | док | Магічний образ | La vieille gitane |
- Режисерка, сценаристка, продюсер
Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | Продюсер |
---|---|---|---|---|---|
1918 | Бродяга | La vagabonda | |||
1918 | Приховане полум'я | La flamme cachée | |||
1919 | Віцента | Vincenta | |||
1920 | За дона Карлоса | Pour don Carlos |
- ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ свідоцтво про народження
- ↑ а б в свідоцтво про смерть
- ↑ а б в г Звёзды немого кино, 1968.
- ↑ Кино: Энциклопедический слов��рь, 1987, с. 285.
- ↑ Мюзидора (1889-1957) [Архівовано 28 грудня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Find A Grave Memorial
- Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — С. 285.(рос.)
- Мюзидора // Звёзды немого кино. Сборник / В. Головской (составитель). — М. : Искусство, 1968. — С. 170—179.
- Мюзидора [Архівовано 3 серпня 2019 у Wayback Machine.] на Women Film Pioneers Project(англ.)