Мстиславльський замок
| Мстиславльський замок | |
|---|---|
| |
| 54°01′31″ пн. ш. 31°43′38″ сх. д. / 54.02518° пн. ш. 31.72732° сх. д. | |
| Країна |  Білорусь |
| Тип | замок |
  Мстиславльський замок Мстиславльський замок (Білорусь) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Мстиславльський замок — замок, який існував у XIV — XVIII ст. y Мстиславі. Він розташовувався на місці городища Замкова гора 12-13 ст., на високому правому березі р. Вихра[1].
Замок був оточений широкими (60-100 м) і глибокими (понад 25 м) ярами та кільцевим валом, заввишки 6-7 м зі східного та південного боків, завширшки біля основи 15-18 м. На вершині тут були зрубові оборонні споруди — городня, багатоярусна вежа та в'їзна брама. Периметр фортечних укріплень перевищував 800 м. Високий міст на палях сполучав замок із містом[1].
На найвищому пагорбі замку, де колись проходила вулиця, була дерев'яна восьмигранна вежа-донжон діаметром 14-15 м, побудована в 14-15 ст. Храм розташований у нижньому ярусі вежі[1]. Донжон у Мстиславі — унікальна і поки що єдина в усій Східній Європі дерев'яна оборонна споруда баштового типу. Під вежею-донжоном, побудованою з ялинових колод, відкрилася дубова оборонна споруда середини ХІІІ ст., яка складалася з тристінних зрубів.
Мстиславльський замок вважався найважливішим стратегічним замком Посожжя на кордоні Великого Князівства Литовського та Московської держави, тому він пережив багато облог та воєн. У 1389 р. протягом 11 днів воно було обложене військом смоленського князя Святослава Івановича. Під час міжусобної війни 1432—1439 років між великим князем литовським Свидригайлом і Сигізмундом Кейстутовичем Мстиславльський замок був єдиним у Білорусі, який не здався війську останнього і витримав тритижневу облогу. У 1500, 1502, 1508 (двічі) і 1514 р. він був обложений московськими військами. Після надання Мстиславу магдебурзького права в 1634 році замок ще більше зміцнився.
.jpg)
Під час війни між Росією та Річчю Посполитою 1654-67 рр. та в липні 1654 р. московські війська оточили Мстислав та замок. У результаті 4 нападів 22 липня замок було захоплено та спалено, а більшість захисників вбито. Стратегічне значення Мстиславльського замку сприяло його швидкому відновленню. У 1660 р. за наказом царя Мстиславльський замок був знову спалений, а 46 його захисників вислано до Ярославля. У 1676 р. сейм Речі Посполитої вирішив відновити замок. Під час Північної війни 1700-21 рр. Мстиславльський замок був підірваний у серпні 1708 р. відступаючою армією Петра I. Відновлений, існував до 1772 р. (рік приєднання до Російської імперії Мстислава)[1].
- ↑ а б в г Мсціслаўскі замак // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 10: Малайзія — Мугаджары / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 2000. — Т. 10. — 544 с. — 10 000 екз. — ISBN 985-11-0035-8. — ISBN 985-11-0169-9 (т. 10).
- Мсціслаўскі замак // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 10: Малайзія — Мугаджары / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 2000. — Т. 10. — 544 с. — 10 000 екз. — ISBN 985-11-0035-8. — ISBN 985-11-0169-9 (т. 10).
