Перейти до вмісту

Молочний лиман

Координати: 46°32′ пн. ш. 35°19′ сх. д. / 46.533° пн. ш. 35.317° сх. д. / 46.533; 35.317
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Молочний лиман
Берег лиману неподалік від с. Охрімівка
46°32′ пн. ш. 35°19′ сх. д. / 46.533° пн. ш. 35.317° сх. д. / 46.533; 35.317
МореАзовське море
Прибережні країниУкраїна Україна
РегіонЗапорізька область
Довжина35 км
Ширинадо 10 км
Площа168 км²
Максимальна глибина3 м
Вливаються
  • Молочна, Тащенак, Джекельня
    • Міста та поселеннясмт Кирилівка
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames700843
    У проєкті OpenStreetMap ↑71980 ·R (Запорізька область)
    Молочний лиман. Карта розташування: Україна
    Молочний лиман
    Молочний лиман
    Молочний лиман (Україна)
    Мапа
    CMNS: Молочний лиман у Вікісховищі

    Моло́чний лима́н (Молочне озеро) — лиман річки Молочної (басейн Азовського моря). Розташований на півдні Запорізької області в межах Мелітопольського району.

    Характеристика

    [ред. | ред. код]

    Основні параметри:

    • довжина — 35 км
    • ширина — до 10 км
    • глибина — 0,5—3 м
    • площа — 168 км².

    У лиман впадають річки: Молочна (з півночі), Тащенак (з північного заходу), Джекельня (з північного сходу). У 1920-30 роках обговорювалася та досліджувалася можливість створення у Мелітополі морського порту[1].

    Молочний лиман з'єднаний з Азовським морем штучною протокою[2]. Відділений від моря піщано-черепашковим пересипом. Улоговина лиману видовженої (з півночі на південь) форми. Західні береги високі та урвисті, східні — низькі, пологі. Температура води влітку — до +30 °C, взимку утворюється нестійкий крижаний покрив. Дно вкрите черепашкою і товстим шаром мулу; біля західних берегів — глинисте. Грязі лиману мають лікувальні властивості.

    Чверть століття тому водойма була повноводною. Максимальна глибина лиману становила 2,7 метра і водилося в ньому безліч видів риб, таких як калкан, карась, короп, риба-голка та інші. Були і гірші часи. Наприклад, на початку ХХ століття лиман був повністю пересохлим і на цьому місці вівся видобуток солі[3].

    Історія формування

    [ред. | ред. код]

    Історичний аналіз літературних даних, пов'язаних з Молочним лиманом, дозволяє виділити чотири характерні стани[4].[5]:

    • відкритий (затока Азовського моря, період до XV ст.);
    • закритий (солоне озеро, період з кінця XV ст. до 1943 року);
    • напіввідкритий (сполучення з Азовським морем відбувається за рахунок широкої та добре функціонуючої протоки або декількох проток, період 1943—1972 рр.);
    • напівзакритий (сполучення з Азовським морем відбувається за рахунок однієї протоки, що функціонує періодично або обмежено, період з 1972 року і дотепер).

    У період напіввідкритого стану (після штучного створення протоки у 1943 році[5]) відмічалось максимальне видове різноманіття риб через стабільність гідрохімічних показників, особливо, солоності.

    Біорізноманіття

    [ред. | ред. код]
    Берег лиману навесні

    Молочний лиман є місцем поселення багатьох видів водоплавних птахів, місцем нересту та нагулу цінних видів морських риб (перш за все, вселеного в Чорне та Азовське моря піленгаса), місцем зростання та проживання 14 рідкісних видів рослин та тварин, занесених до Червоної книги України.

    Під час весняної й осінньої міграцій на Молочному лимані можна побачити понад 20 тисяч водоплавних птахів[6].

    На узбережжі Молочного лиману зафіксовано 6 видів плазунів, та три види рептилій: Черепаха болотна (Emys orbicularis) у регіоні цей вид представлений підвидом — Emys orbicularis orbicularis; Ящурка різнокольорова (Eremias arguta) представлена підвидом — Eremias arguta deserti; Ящурка притка (Lacerta agilis); вуж звичайний (Natrix natrix); вуж водяний (Natrix tessellata); гадуюка Степова (Vipera renardi); усі види плазунів занесені до Червоної книги України, а гадюка Степова (Vipera renardi) внесена до третього видання Червоної книги України.[7]

    Рибогосподарське значення

    [ред. | ред. код]

    Використання Молочного лиману у рибогосподарських цілях почалося разом із створенням штучної протоки у 1943 році, яка сприяла заселенню лиману промисловими видами риб.

    Впродовж 1950—1960 років середньорічний вилов риби становив 290 т. Через сучасний стан протоки кількість риби постійно зменшується.

    Екологія

    [ред. | ред. код]
    Канал, що з'єднує Молочний лиман із морем

    Молочний лиман є напівзакритою водоймою, яка відокремлена від Азовського моря косою. Єдиним виходом у море є штучна протока, яка дуже часто засмічується піском від штормів і потребує штучного очищення. При недостатньому контролі за протокою змінюється солоність лиману та зменшується рівень води, що впливає на фауну екосистеми.

    При закритій протоці до місця нересту в лимані не може дістатись піленгас, або не може потрапити назад в море і масово гине. При цьому зменшується промисловий вилов цього виду риб.

    Коливання рівня води через нестабільність каналу призводить також до зниження привабливості багатьох дитячих баз відпочинку, розташованих на березі Молочного лиману, наприклад, в Алтагирі.

    У липні 2012 року Український державний інститут з проектування підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект» розробив проект каналу, завдяки якому з'єднано Молочний із Азовським морем заради збереження лиману[8][9].

    У 2018 році вимоїна постраждала як ніколи. Після того, як її тривалий час в ручному режимі намагалися розчистити і закрити, шторм на Азовському морі зламав усі плани. Але навіть створена вимоїна не може врятувати Молочний лиман від повного вимирання. У червні 2018 року лиман катастрофічно пересох і солоність води в ньому зросла набагато більше ніж була, відсоток кисню і того впав до нуля. З боку смт Кирилівка лиман зменшився на 2 км і по суті перетворився в пустелю. Розчищення промоїни кардинально ситуацію не змінила[10].

    Останні роки рівень води катастрофічно падає. Наближається екологічна катастрофа. Така, яка відбулася з Аральським морем. Наприкінці 2019 року промоїна була відновлена і почався процес наповнення Молочного лиману водами Азовського моря

    Природоохоронне значення

    [ред. | ред. код]
    Аншлаг

    З 1974 року — гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Молочний лиман» (згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 20 жовтня 1974 року № 500)[11].

    Молочний лиман включений до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення у зв'язку з ратифікацією Україною Рамсарської конвенції[11].

    У 2010 році увійшов до складу Приазовського національного природного парку.

    З 1980 по 2002 роки також діяв Ботанічний заказник місцевого значення «Гирло Молочного лиману».

    Галерея

    [ред. | ред. код]
    • Молочний лиман у 2010 р.
      Молочний лиман у 2010 р.
    • Останні роки рівень води катастрофічно падає
      Останні роки рівень води катастрофічно падає
    • Молочний лиман поблизу села Мирне
      Молочний лиман поблизу села Мирне
    • На березі лиману біля села Богатир (Якимівський район)
      На березі лиману біля села Богатир (Якимівський район)
    • Молочний лиман поблизу смт Кирилівка
      Молочний лиман поблизу смт Кирилівка
    • Галофітна рослинність на узбережжі лиману
      Галофітна рослинність на узбережжі лиману
    • Пам'ятник рибалкам на косі Пересип
      Пам'ятник рибалкам на косі Пересип
    • Острів у лимані, де мешкають мартини
      Острів у лимані, де мешкають мартини

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ Полухина Т. В Мелитополь — морской порт? //Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 12, с. 81-83.
    2. ↑ Молочний лиман. Архів оригіналу за 26 травня 2007. Процитовано 27 жовтня 2008.
    3. ↑ Яким був Молочний лиман чверть століття тому показали в мережі (відео) [Архівовано 1 травня 2018 у Wayback Machine.] // mv.org.ua, 28.04.2018 (рос.)
    4. ↑ Воровка В. П. Затока — лиман — озеро // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2020, № 15, с. 54-60
    5. ↑ а б Іхтіофауна та показники якості води Молочного лиману в зв'язку з рибогосподарським використанням водойми. Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 27 жовтня 2008.
    6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
    7. ↑ Кармишев, Юрій Володимирович (2014). СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ФАУНЫ ПРЕСМЫКАЮЩИХСЯ ПОБЕРЕЖЬЯ МОЛОЧНОГО ЛИМАНА (PDF) (російська) . Запоріжжя: ЗНУ, 2014. – Вип. 19,.
    8. ↑ Молочний лиман планують з'єднати з Азовським морем ще одним каналом. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 вересня 2012.
    9. ↑ Проблема Молочного лиману буде вирішуватися в партнерстві з Міністерством екології та природних ресурсів. Архів оригіналу за 1 липня 2016.
    10. ↑ У Запорізькій області вмирає Молочний лиман. Створена вимоїна не дає потрібного результату [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.] // Запорізька область. Онлайн, 22 червня 2018 (рос.)
    11. ↑ а б Екологія мовою серця громадськості — На Молочному лимані ситуація не є задовільною. Архів оригіналу за 23 жовтня 2007. Процитовано 27 жовтня 2008.

    Джерела

    [ред. | ред. код]
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Молочний лиман
    Запорізька область Це незавершена стаття з географії Запорізької області.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Молочний_лиман&oldid=43239650